Про власний досвід бджільництва, створення унікальної продукції з доданою вартістю та виклики, з якими стикаються українські бджолярі під час війни, «Агробізнесу Сьогодні» розповіла Інна Андрієнко — співвласниця крафтової сімейної пасіки «Козацький медок & смаколики».
Спадкове бджільництво та серце пасіки у Холодному Яру
? Коли у вашій родині з'явилася пасіка
Мій чоловік Валерій займається бджільництвом уже понад 40 років. Цією справою він захопився ще в дитинстві, адже є пасічником у третьому коліні. Колись його дідусь бджолярував як аматор, без відповідної освіти, і просто передавав досвід наступним поколінням. Валерій же торік здобув уже третю освіту і в 58 років став дипломованим фахівцем. Зараз він офіційно працює бджолярем на нашому виробництві.
Ми живемо у Кропивницькому, але чоловік частіше буває на пасіці в Холодному Яру. Там зовсім поруч, за сто метрів, починається ліс, а довкола простягаються фермерські поля, на яких часто сіють медоносні культури: соняшник, ріпак, гречку тощо.
Від банківської справи до крафтового бренду
? Як поділені обов’язки у крафтовому виробництві
Наша сімейна пасіка спеціалізується на виготовленні натурального меду, медових десертів та авторських ласощів. Ми самостійно забезпечуємо повний цикл: від збору меду до його переробки й маркетингу. Раніше я 14 років працювала у банківській сфері й спочатку просто допомагала чоловікові продавати мед на ринку. Проте згодом ми зрозуміли, що це неприбутково, і вирішили зайнятися глибшою переробкою сировини. Я відкрила ФОП і зараз маю трьох найманих працівників — кожен має свою ділянку роботи. Крок за кроком ми опановували цей бізнес, створили торговельну марку «Козацький медок & смаколики», а разом із партнерами відкрили ще й магазин крафтової продукції, меду та сиру.
До слова, на логотипі нашого бренда зображені донька та батько чоловіка. Це уособлює наше гасло: «З покоління в покоління, від діда до внучки». Свекор за життя був видатним діячем у Холодному Яру, і цим логотипом ми вшановуємо його пам'ять.
Екологічна катастрофа та шлях крізь розпач
? Скільки бджолосімей маєте і де розташована пасіка
Наша пасіка розташована в історико-культурній місцевості Холодний Яр, біля Чигиринського лісу, на межі Черкаської та Кіровоградської областей. Ми мали сто вуликів, і цього меду цілком вистачало для крафтового виробництва. На жаль, торік бджоли масово отруїлися на фермерських полях: ми втратили понад 90% бджолосімей. Через недосконале законодавство нам не вдалося зібрати докази й довести справу до суду.
Тоді настав момент такого розпачу, що ми хотіли все покинути й піти на звичайну роботу. Чоловік дуже важко переживав цю втрату. Думали, що не впораємося морально й фізично, адже втратили головний ресурс. Але все ж оговталися, позичили гроші й цього року купили нові бджолопакети в Західній Україні. Зараз активно відроджуємо пасіку.
? Коли саме загинули бджоли
Торік восени, коли фермери посіяли ріпак і почали вносити пестициди. Бджоли полетіли на поле й більше не повернулися до вуликів. До слова, ми входимо до Всеукраїнського об'єднання «Спілка пасічників України». Його керівник Сергій Гриньов підтвердив, що наш випадок, на жаль, непоодинокий — нині в країні фіксують чимало масових отруєнь бджіл.
Ми хотіли бодай цього року застрахувати пасіку, проте жодна компанія в Україні не надає таких послуг. Ситуація зовсім не оптимістична. Якщо на законодавчому рівні нічого не зміниться, то років за п’ять ми, як китайці, руками запилюватимемо дерева. А про катастрофічні наслідки для екосистеми всієї планети годі й говорити.
? Що робити, коли фермер вніс препарат на поле і не попередив Ви ж могли, якби знали, притримати бджіл у вуликах.
За законодавством аграрії зобов'язані офіційно попередити або хоча б зателефонувати за кілька днів до обробки. За всі ці роки нас жодного разу ніхто не повідомляв, але раніше якось миналося. Проте торік біда таки сталася. Очевидно, фермер просто вирішив зекономити й купив дешевший препарат, який виявився згубним для навколишнього середовища та живих організмів.
Безкомпромісна якість та європейські стандарти
? Чи є препарати, якими можна лікувати бджіл
У літній період, коли триває медозбір, ми взагалі нічим не обробляємо бджіл від кліща. Натомість кожен сорт меду обов'язково здаємо на експертизу. І найголовніше — ми самі споживаємо свій продукт, тому жодних антибіотиків на пасіці просто бути не може.
Перед зимівлею, за потреби, застосовуємо препарат Байварол від компанії Bayer. Він призначений для профілактики та знищення кліщів вароа (Varroa destructor) у медоносних бджіл. Проте намагаємося робити це максимально обережно й локально. Будь-яке втручання впливає на бджоломатку, яка після невдалої обробки може просто не перезимувати.
На щастя, у нас доглянута й чиста пасіка, тому інших захворювань немає. Ми суворо дотримуємося санітарних норм, щоб не розносити інфекції. Навіть коли купували нові бджолосім'ї, неодмінно вимагали повний пакет документів, аби випадково не занести на пасіку жодної хвороби.
Ціни та секрети «королівського меду»
? Якою буде цінова ситуація цього сезону
Торік літр акацієвого меду коштував 600 гривень, а цього року його ціна становитиме 700 гривень. Нам вдалося зібрати абсолютно чистий мед без домішок інших сортів. Річ у тім, що в період цвітіння акації у нашій місцевості немає ні фацелії, ні липи, ні ріпаку.
Акацієвий мед недарма називають «королівським»: він містить багато фруктози й мало сахарози, завдяки чому тривалий час не кристалізується. Його дозволено споживати навіть людям із цукровим діабетом та алергікам. Кожен сорт меду має унікальні цілющі властивості, та й загалом усі продукти бджільництва є надзвичайно корисними для здоров'я.
? Інші бджолярі кажуть, щоб бути успішним у бджільництві, треба йти в глибшу переробку. Як ви налаштували переробку медової продукції — відразу чи поступово
Переробку ми починали з крем-меду. Вирішили не продавати соняшниковий мед за безцінь — по 200–250 гривень за літр. Натомість опанували технологію кремування, придбали необхідне обладнання і почали виготовляти цей продукт. До крем-меду додаємо сублімовані ягоди, які купуємо в надійних постачальників.
Ми з чоловіком часто їздимо за кордон, спілкуємося з іноземними колегами, запозичуємо їхній досвід та втілюємо власні оригінальні ідеї. На сьогодні вже створили багату фруктово-медову колекцію десертів. Крім того, виготовляємо унікальний мед для кави, аналогів якого немає в Україні, а також кілька видів медівки — традиційного питного меду.
«Авторські смаколики на основі меду з власної пасіки неможливо підробити або повторити» - Інна Андрієнко
Варто зазначити, що мед, який експортують до Європи, зазвичай пастеризують. Натомість наш крафтовий продукт зберігає абсолютно всі корисні властивості й з часом природно стає густішим. Справжній мед має змінювати свій стан залежно від температури: від рідкого до густого чи навіть твердого, мов камінь. При цьому його цілюща сила залишається незмінною.
Маркетинг та культура споживання
? Як реалізуєте продукцію
У центрі Кропивницького працює наш фірмовий магазин. Також активно продаємо продукцію через маркетплейс ROZETKA та налаштували онлайн-продажі завдяки Google-рекламі. Крім того, ми постійно їздимо Україною на різноманітні виставки та крафтові ярмарки.
? Який мед краще вживати, щоб бути здоровим
Кожен сорт меду по-своєму корисний. Наприклад, акацієвий мед у помірній кількості (до однієї чайної ложки на добу) дозволено вживати маленьким дітям, алергікам та людям із цукровим діабетом. Натомість гречаний мед багатий на залізо й позитивно впливає на роботу печінки та кровотворення. За проблем із серцем чи бронхами варто звернути увагу на липовий мед. А різнотрав'я взагалі вважають універсальним засобом, що допомагає організму боротися з багатьма недугами.
У зимовий період украй важливо щодня споживати бодай трохи меду для підтримки імунітету. На жаль, в Україні культура його споживання майже повністю відсутня. Тим часом за кордоном добре знають, що мед — це найцінніший дарунок природи для нашого здоров'я.
? Пані Інно, сьогодні бджільництво — це справа для душі чи все ж таки бізнес
Ще до війни ми відкрили ФОП, розширили пасіку й повністю занурилися у власну справу. Спочатку були ковідні обмеження, нині триває вже п’ятий рік повномасштабної війни, тому в економіці повсюдно спостерігається спад. Зараз ми намагаємося гнучко балансувати між попитом і пропозицією, виготовляючи різноманітну продукцію, але працювати все одно важко. Через бойові дії та постійні вибухи зараз усі страждають. Бджола — це божа комаха, яка потребує тиші, спокою та енергії любові. Тому наше найбільше бажання сьогодні — аби війна в Україні завершилася і настав довгоочікуваний мир. Мріємо, що з часом усе налагодиться, і ми зможемо не просто виживати, а повноцінно жити й масштабувати бізнес.
Дякуємо за розмову та бажаємо вам успіхів і процвітання!
Розмовляла Тетяна Ковальчук