Такими є результати моделювання Київської школи економіки за підтримки «Український клуб аграрного бізнесу», представлені під час круглого столу «Переважне право при купівлі-продажу сільгоспземель: яким буде економічний вплив?».

Нагадаємо, у березні 2020 року був ухвалений основний закон із земельного пакету законів – Закон про обіг земель сільгосппризначення. Одним з обмежень, яке запровадив закон про обіг земель до статті 131 Земельного кодексу України, є інститут переважного права: «Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання».

Сам механізм та деталі функціонування переважного права купівлі сільськогосподарської землі визначені іншим вкрай важливим законопроєктом «земельного пакету» №2194. Він передбачає, що переважне право може реалізовуватися на земельних торгах та при приватних транзакціях. Микола Сольський, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, зазначив, що норми законопроекту №2194 прописані таким чином, що враховують інтереси і власників землі, і орендарів.

«Уся земельна реформа – це пошук компромісу. На жаль, у нас ще немає достатньої культури середньострокових чи довгострокових надійних партнерських відносин, якщо ми говоримо про орендаря і землевласника. Інститут переважного права дозволяє знайти баланс у рамках земельної реформи між тим правами власника землі і орендарями, щоб не зруйнувати структуру аграрного сектору. Результати дослідження підтверджують, що для того, щоб знайти компроміс, кожна зі сторін має чимось поступитися», – сказав Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Очікуваними ефектами від впровадження переважного права, за результатами моделювання, є:

• збільшення ймовірності купівлі ділянки орендарем;
• очікувана вигода орендаря буде більшою за умов наявності переважного права;
• очікувана вигода стороннього покупця буде меншою за умов наявності переважного права в орендаря;
• можливий неоптимальний розподіл землі, тобто – в частині землею буде володіти не той, в кого більша оцінка вартості землі;
• у цілому негативний ефект переважного права на ціну купівлі землі;
• ефект переважного права купівлі землі на сукупний виграш орендаря та власника є позитивним.

«Незважаючи на неоднозначність ставлення до інституту переважного права, його вартість (або вигода орендарів) становитиме приблизно 43,3 долари/га через певне зменшення ціни на землю; проте за умови інвестування всієї вигоди від переважного права у подальше виробництво, це дасть в цілому чистий позитивний економічний ефект в 14 доларів доданої вартості на гектар», – зазначив Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки.

Денис Башлик, директор із зв’язків з державними органами асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу» вважає, що економічний ефект від запровадження інституту переважного права в Україні є позитивним для агросектору.

«Запровадження ринку землі не має стати шоковою терапією і призвести до розподілу права власності, адже АПК – це 16% ВВП країни. Ми маємо створити максимально комфортні умови і запобіжники для позитивного ефекту від запуску ринку землі, інструмент переважного права якраз є таким механізмом», – додав він.

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Читайте також: Нові кроки земельної реформи: децентралізація земельних відносин і прозорість розподілу держдотацій