Сьогодні найбільш на слуху два законопроєкти, ухвалення яких сприятиме ключовим змінам у земельних відносинах. Ідеться, зокрема, про законопроєкт «Про державну підтримку сільського господарства України» №3295 й інші проєкти законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру й удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції, що був ухвалений ВР України 5 листопада у другому читанні та в цілому, і №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який невдовзі розглядатимуть у парламенті.
Отже, яких змін у земельних відносинах очікувати після ухвалення цих законопроєктів? Про це 10 листопада обговорили представники Уряду, Держгеокадастру, громадськості та міжнародних експертів під час онлайн медіабранчу для представників ЗМІ та громадськості «Інсайти земельної реформи. Які питання на порядку денному?», який організувала Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).
«Обидва законопроєкти є важливими складовими комплексної земельної реформи й передбачають позитивні зміни у земельній сфері, зокрема законопроєкт №2194 запроваджує дерегуляцію у сфері землеустрою, усунення корупційних ризиків у керуванні земельними ресурсами, передання земель за межами населених пунктів до комунальної власності громад. Законопроєкт №3295 спрямовано на комплексне розв’язання проблем діяльності малих агровиробників. Вони зможуть повністю легалізувати свою виробничу діяльність і матимуть підтверджену виробничу і кредитну історію, що полегшить доступ до кредитних ресурсів банків, а також до державної фінансової й іншої підтримки», — під час виступу пояснив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Ухвалення законопроєкту
№3295 — гарантія прозорості, справедливості
та передбачуваності у розподіленні держдотацій
Якщо коротко, то цей законопроєкт передбачає удосконалення функціонування системи державної підтримки сільського господарства, усунення адміністративних перепон і витрат для сільськогосподарських товаровиробників в отриманні державної підтримки.
«Ухвалення законопроєкту №3295 — це справді інституційне перезавантаження державної аграрної підтримки. Ще у вересні минулого року ми відкрито дійшли згоди про перезавантаження держпідтримки, що базувалося на трьох чинниках: перший із них — прозорість. Завжди було багато коментарів, непорозумінь, ми відразу з вересня минулого року зробили всі процеси держпідтримки відкритими та доступними. Але для того, щоб це не було ініціативою того чи іншого уряду, це рішення інституалізували. Цим і став законопроєкт №3295.
І головним інструментом у реалізації цього законопроєкту стане Державний аграрний реєстр, який цього року як пілотний проєкт запустили у різних регіонах України.
Державний аграрний реєстр — електронний майданчик, що сприятиме створенню прозорої системи державної підтримки аграріїв, зробить взаємодію між державою та сільськогосподарським виробником простою, доступною, зручною та простежуваною. За допомогою Аграрного реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми таргетованої державної підтримки й оцінювати їх ефективність.
Реєстрація й користування Державним аграрним реєстром — безкоштовні. Верифікація агровиробника в Державному аграрному реєстрі відбувається за допомогою BankID або кваліфікованого електронного підпису (КЕП). У разі відсутності КЕП його можна зробити самостійно або це допоможе зробити оператор під час реєстрації (за наявності рахунку в ПриватБанк), для цього потрібно також взяти із собою флешку. Для реєстрації за допомогою BankID потрібно мати картку одного з банків, приєднаних до системи BankID НБУ.
«Кожен фермер тепер зможе доступно, використовуючи BankID, чи інші ідентифікатори зареєструватись і подати документи на будь-яку з програм державної підтримки. А їх уже є півтора десятка і буде ще більше, — наголосив Тарас Висоцький. — У цьому ж кабінеті фермер зможе надати первинну інформацію про себе, що невідома державі. Вся інформація, яка державі відома, буде підтягуватись із державних реєстрів автоматично».
Отже, фермер зможе подати заявку на дотації автоматично і самостійно. Так само — проглядати її статус: погоджено, чи ні. Таким чином в уряді сподіваються, що відтепер розподілення й отримання дотацій стане прозорим.
Загалом, зі слів Тараса Висоцького, на сьогодні розподілення дотацій здійснюватиметься за такими трьома принципами: прозорість, справедливість і передбачуваність.
Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
«Другий принцип у розподілі дотацій — справедливість. Аби не було розмов і зловживань, коли один великий агровиробник забирає все, а інші не отримують нічого, ми зафіксували в законі, що один агровиробник не може отримувати більше як 10 тис. мінімальних зарплат. Тобто із січня наступного року — це становитиме 60 млн гривень», — пояснив заступник міністра.
Що ж таке принцип передбачуваності? Урядовець пояснив, що відтепер про дотації фермери не дізнаватимуться нині на завтра, а вже розроблена чітка стратегія державної підтримки на 3–5 років, де основними напрямами визначено: тваринництво, зокрема вівчарство й козівництво, садівництво, виноградарство, органічне виробництво тощо. «Це ті напрями, що створюють додану вартість, про яку ми постійно говоримо, і які створюють додаткові робочі місця на селі», — пояснив Тарас Висоцький.
Законопроєкт №2194 — логічне завершення децентралізації
На початку листопада було ухвалено законопроєкт №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України й інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», і вже через два тижні відбулося перше передання земель із державних рук у розпорядження ОТГ: у Черкаській області офіційно передано 11 тис. гектарів.
Які ж зміни відбулись після ухвалення цього законопроєкту? По-перше, землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, що потрібні державі для виконання її функцій) перейдуть до комунальної власності сільських, селищних, міських рад. Таким чином, органи місцевого самоврядування отримали повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності та затвердження планів територій за межами населених пунктів.
«Законопроєкт №2194 спрямований на те, щоб передати землі в межах громад, але за межами населених пунктів у розпорядження цих громад. На рівні громади можна ефективніше організувати як розподілення земельних ділянок між фермерами, так і забезпечити контроль за використанням земель», — зазначив Тарас Висоцький.
По-друге, цим законопроєктом запроваджується перевірка документації із землеустрою й оцінювання земель вимогам нормативно-правових актів державними органами за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися з контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків установлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) і скасувати державну експертизу документації із землеустрою.
І третє, ухвалений законопроєкт фактично ліквідовує Держгеокадастр у нинішньому його вигляді, зокрема, ідеться: «…відмовитись від існування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із передбаченням існування натомість центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних».
Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру
«Законопроєкт №2194 — це смерть Держгеокадастру в його нинішньому вигляді. Землі державної власності, якими на сьогодні розпоряджається Держгеокадастр доволі неефективно і невдало, передаються громадам. І це правильно. На моє переконання, члени місцевих громад можуть краще проконтролювати розпорядження земельними ділянками та їх використання», — зазначив під час заходу Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру.
Земельна реформа 2021: що далі?
Однак, зрозуміло, що з ухваленням цих законопроєктів і запуском ринку землі земельна реформа триватиме. І щонайменше ще протягом 10 років. «Трансформація земельних відносин — це постійний процес, і це нормально для всіх країн світу. Якщо говорити про цілі на 2021 рік, то тут можемо виділити кілька блоків. Перший блок — проведення земельної децентралізації, що передбачено ухваленим законопроєктом №3295. Держгеокадастр повинен передати землі громадам, зменшивши свої повноваження. Другий блок — запуск із 1 липня прозорої системи земельного моніторингу. Це завдання теж має бути реалізоване Держгеокадастром, а політична відповідальність лежить безпосередньо на Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства», — уточнює Висоцький.
Третій блок — запуск національної інфраструктури геопросторових даних, однак у короткі строки його реалізувати не вдасться з об’єктивних причин.
Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи проєкту USAID
«Нині ситуація зрушується з місця. Ми перебуваємо в середині періоду, коли формується основний пакет законопроєктів, що повинен скласти земельну реформу, — прокоментував керівник напряму земельної реформи проєкту USAID Сергій Кубах. — У громад є шанс отримати землю й повноваження з тим, щоб забезпечити свій розвиток. Адже рівень життя в сільській місцевості безпосередньо залежить від розвитку агробізнесу».
Тетяна ТИМОШЕНКО, головна редакторка газети «Агробізнес Сьогодні»
