Як йдеться у пості мандрівника та блогера Андрія Риштуна на Facebook, грибарня «Боровик» має всі необхідні сертифікати про якість та екологічність. Тому її представники не бояться проводити екскурсії та показувати все туристам.
Зазначається, що з одного посіву печериці родять аж три рази. Перший урожай завжди найкращий: гриб великий, твердий та з товстою ніжкою. Друга хвиля гірша. Відповідно, третій урожай має найгіршу якість.
Для вирощування грибів на грибарні використовують торф, солому і міцелій – пророщені зерна пшениці. Це все вантажиться в камеру і акуратно розкладається по поличках. Через деякий, час при дотриванні за правильної температури та вологості, з’являються печериці. Між дрібним та дорослим грибом проходить менше 24 години. Якщо захотіти, то печериця може вирости аж до двох кілограм.
«Гриби збирають вручну: акуратно викручують разом з коренем. Залишати його в землі немає сенсу, гриби розмножуються спорами. Поки збирають великі печериці – виростають маленькі. І так по колу три рази», – пише автор посту.
Читайте також: Ветеранське виробництво сушених продуктів виграло грант
Відпрацьовану торфо-суміш продають фермерам на добриво, а камеру ретельно миють. І це ще одна перевага крафтової грибарні над масовим виробництвом. На заводах для миття камер використовують формальдегіди. А на «Боровику» – лише гарячу воду без додавання будь-якої хімії. Щоб вона, чого доброго, не попала в гриб.
Що стосується хробаків, то, попри поширену думку, вони в грибах беруться не з ґрунту. Їх заносять мухи у вигляді личинок. Де немає мух, там немає і хробаків.
На «Боровику» є обладнання для маринування та сушіння грибів, тож надлишок не пропадає.
«Між моментом коли гриб зірвали, та коли він попав у банку проходить менше кількох годин. Тому їх крафтові закрутки є значно смачніші та красивіші, ніж у великих виробників. І корисніші. На "Боровику" в принципі не використовують консервант Е211 – "бензонат натрію", лише натуральні інгредієнти», – зазначає Андрій Риштун.
