Про це повідомив голова правління ГС «Біоенергетична асоціація України» Георгій Гелетуха, передає Укрінформ.
За його словами, наразі в Україні потужності біоТЕЦ становлять близько 310 МВт.
«Поштовхом будівництва був "зелений тариф", але із його виплатою є серйозні затримки», – зауважив експерт.
Він також зазначив, що продаж тепла від біоТЕЦ може бути комерційним – як правило, це установки, що підприємства будують для своїх потреб. Ці проєкти є окупними. Інша ситуація виникає у випадку теплопостачання для населення.
«Населення субсидується і по газу, і по теплу. Відповідно, тепло продається за встановленою ціною – і там немає ніякої економіки. Це нічого не додає до рентабельності», – каже Гелетуха.
Читайте також: Цьогоріч в Україні планується запуск чотирьох біометанових заводів – Гелетуха
Ще один бар'єр для розвитку біоТЕЦ – це обкладання котелень на біомасі та біогазі податком на вуглекислий газ, чого не існує в інших країнах.
Крім того, експерт наголосив, що в Україні немає організованої торгівлі сировиною для біоТЕЦ.
«Є адміністративні проблеми: де і як купити біомасу, які гарантії постачання, яка її якість. У нас ринок стихійний, і це також серйозний бар'єр», – прокоментував Гелетуха.
За його словами, інтерес до організованої торгівлі біомасою проявляє Українська енергетична біржа, однак спочатку потрібно внести зміни до законодавства. «Потрібен закон про створення біопаливної біржі. Потім на тендері треба буде відібрати оператора біржі серед існуючих майданчиків», – вважає експерт.
Крім того, Гелетуха вважає за доцільне зобов'язати лісгоспи обов'язково постачати половину біомасових відходів на біржу, що має гарантувати наявність цього товару.
