Про це повідомляє Суспільне.
Робити квашу місцева жителька Надія Вовнянко навчилася у бабусі, а та – у своєї матері. Для приготування кваші потрібна піч, пояснює Надія Вовнянко.
«Готували її майже в кожній хаті. Це були часи, коли був голодомор, післявоєнна розруха і нічого було їсти. Виживали хто як міг», – розповіла жінка.
Надія пригадує: у себе на кухні востаннє готувала квашу у вересні минулого року. Робить це нечасто, бо традиційне приготування займає близько 15 годин.
«Як оце фруктового киселю хочеться так інколи – ягідний, фруктовий кисіль, отак і кваша. Тільки коло неї більше клопоту», – каже Надія Вовнянко.
Один із головних інгредієнтів – цукровий буряк, розповідає Надія. Вона його виростила сама: «Беремо цукровий буряк. Чистимо його, кришимо на шматочки довільної форми. Кладемо у горщик та заливаємо водою і ставимо до печі, до вогню».
Читайте також: На Волині популяризують місцеву традицію приготування сушених карасів у печі
Середній час приготування сиропу з цукрового буряку – від години до півтори, пояснює господиня. Поки він готується, господиня робить основу для закваски: «Житнє беру борошно і гречане. З розрахунку – на літр сиропу 100 грамів борошна».
До готового сиропу жінка додає борошно. Виходить закваска. Готову закваску ставить у тепле місце на 10-12 годин. За цей час суміш має набути консистенції рідкої сметани, пояснює жінка. На цьому ж етапі до закваски додаються ягоди. Наприкінці закваску з ягодами знову ставлять до печі.
«Щоб воно усе переварилося, вмліло, впріло. На годинку-півтори. Зразу до вогню. Потім відсовуємо до жару. І слідкуємо, щоб наша кваша не втекла», – пояснює господиня.
У липні минулого року Надія Вовнянко презентувала ряшківську квашу на засіданні експертної комісії у Чернігові. Після цього страву внесли до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини.
