Нам всім добре відомий вираз «за царя Гороха», всі розуміють, що мова йде про давні часи, але наскільки давні?
Річ у тім, що до поширення у Європі картоплі, горох, разом із зерновими (жито, ячмінь просо, пшениця), був чи не найголовнішим джерелом білків та вуглеводів у раціоні тогочасного населення (у картоплі білків суттєво менше). Наступаючи з заходу, картопля поступово потіснила його. Хоча він не зник із наших полів, доводячи, що для України залишається традиційною культурою.
За обсягами площ та виробництва горох найбільший серед зернобобових, на нього у період 1990–2017 рр. припадало від 70% до 90% посівів (загальні обсяги площ під зернобобовими скорочувались саме за його рахунок). У 1990 році на горох припадало 8,8% збірних площ зернових і зернобобових, натомість у 2016-му — лише 1,7%. Проте цьогоріч посіви гороху зросли, і частка його збірної площі становить 3,8% від площі усіх зернових та зернобобових.
Окрім харчової цінності гороху, популярність культури пояснюється її агрономічними властивостями: горох є чудовим попередником для більшості сільськогосподарських культур. Урожайність озимої пшениці після нього така ж, як і після чорного пару, а в деяких випадках навіть вища. А найкращими попередниками для гороху є зернові культури.
Суттєве скорочення вирощування гороху в кінці 90-х можна пояснити не лише зниженням попиту, а й поширенням серед орендарів у той час явища фірм «на один сезон».
Після досить значного скорочення виробництва гороху у 90-ті відбулася певна стабілізація, проте останні два роки спостерігається певне зростання його виробництва.
Дані щодо валового збору, врожайності та площ збору гороху за період з 1990 по 2017 роки представлено на рис. 1.
Рис. 1. Валовий збір (тис. т) та збірна площа (тис. га) гороху у 1990-2017 рр.
Треба зауважити, що зі зростанням обсягів виробництва гороху за останні два роки відбулися досить суттєві зміни у структурі виробників.
Найбільшими виробниками гороху торік були регіони степової зони — Запорізька, Одеська, Харківська, Миколаївська та Кіровоградська області, а також Поділля — Вінницька і Тернопільська. На них припадало майже дві третини зібраного врожаю.
На відміну від квасолі, яка є другою за обсягами серед зернобобових, горох вирощується переважно у сільськогосподарських підприємствах. На господарства населення припадає лише 6,1% від загалу у 2016-му, та 3,9% цьогоріч.
Нинішнього року, за рахунок збільшення посівних площ під горох (більш ніж на 70% в цілому по Україні) група лідерів дещо змінилася (у багатьох областях воно відбулося нерівномірно). Найбільшими виробниками гороху є Запорізька, Одеська, Харківська, Вінницька, Тернопільська, Миколаївська, Донецька, Хмельницька та Кіровоградська області. Зібрана площа, обсяг виробництва та врожайність гороху за регіонами представлений у табл. 1.
Таблиця 1. Виробництво гороху в 2017 році в Україні
Найбільше зростання виробництва гороху відбулося у Чернігівській області — майже у 3,5 разу, у Житомирській, Львівській, Хмельницькій, Донецькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Волинській, Сумській та Вінницькій — більш ніж удвічі.
Проте у 2017 році в цілому по Україні врожайність гороху була на 15% менша за торішню (на 3,7 ц/га). Та її зниження відбулося не скрізь. У семи областях — Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Хмельницькій, Рівненській, Сумській та Чернігівській спостерігалося зростання урожайності. Загалом цьогоріч більша за середню урожайність гороху була у 15 регіонах.
Можна припустити, що зростання посівних площ під горох було викликане досить успішним експортом минулого року. Проте відбулося певне падіння внутрішніх цін на горох, вони у гривнях та доларах за 2014–2017 роки представлені у табл. 2.
Таблиця 2. Внутрішні ціни на горох в Україні у 2014–2017 роках
Основними товарними позиціями експорту гороху за Класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) є «708100000 — Бобові овочі, лущені або нелущені, свіжі або охолоджені — горох (Pisum sativum)», «71020000 Овочі (сирі або варені у воді чи на парі), морожені: — горох (Pisum sativum)» та «71310000 — Овочі бобові, сушені, лущені, очищені або неочищені від насіннєвої оболонки, подрібнені або не подрібнені. Остання позиція є найбільш вагомою.
Обсяги експорту сушеного гороху у 2010–2016 роках та середні ціни угод представлені у табл. 3.
Таблиця 3. Експорт гороху сушеного з України у 2010–2016 рр.
Якщо у 2010–2012 роках обсяги експорту були стабільними, та спостерігалось певне зростання цін (особливо у 2011 та 2012 роки), то у 2013-му вони скоротилися майже на 40%, проте відбулося подальше збільшення ціни.
У 2014 році обсяги експорту були на рівні 2010–2012 років, але ціна, на жаль, суттєво нижча. У 2015 та 2016 роках обсяги експорту продовжували збільшуватись (за деякого коливання цін) і досягли торік 359 тис. т та 107 млн дол.
Основними покупцями українського гороху сушеного минулоріч були: Індія (41% фізичного обсягу експорту), Пакистан (16%), Туреччина (8%) та Бангладеш (5%). Частка інших менше 5%.
Індія та Пакистан є найбільш сталими великими покупцями українського гороху, проте до його купівлі долучаються і європейські країни — частка Сполученого Королівства у 2012–2014 роках коливалася від 10% до 16%. А у 2012 році Іспанія посіла другу позицію (поступившись Індії), імпортувавши 14% українського сушеного гороху.
На горох припадає більше 90% експорту сушених бобових.
Другою за вагомістю експорту є позиція «71020000 Овочі (сирі або варені у воді чи на парі), морожені — горох. 2011 рік для цієї позиції був невдалим — було експортовано менше тисячі тонн, проте втішала найвища за останні роки ціна — 817 доларів за тонну (табл. 4). Головним покупцем цього виду продукції аж до минулого року була Російська Федерація (97–99%), але торік її місце посіла Польща — 91% від обсягів експорту. На Румунію припало 8%.
Таблиця 4. Експорт гороху мороженого з України у 2010–2016 рр.
Ще однією позицією є експорт свіжого або охолодженого гороху. Проте тут обсяги вкрай нестабільні (табл. 5). Сусідні роки за обсягами експорту можуть різнитися не лише у десятки, а й у тисячі разів.
Таблиця 5. Експорт гороху свіжого або охолодженого з України у 2010–2016 рр.
Найбільш вдалим для цієї позиції, за результатами, був 2012 рік, коли було експортовано більш ніж 22 тис. т на суму понад 6,6 млн дол. Основними покупцями тоді були Іспанія, Туреччина, Італія та Сполучене Королівство.
Чітко визначити частку експортованого гороху досить складно, оскільки всі групи мають різну вологість, проте можна припустити, що загалом у 2016 році половину врожаю гороху було експортовано. А що буде з врожаєм 2017 року — побачимо за кілька місяців. Може експорт, що зростає, «підштовхне» інтерес аграріїв до гороху, проте йому вже не «царювати».
Костянтин РЄПІН, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
