Виробництво
Україна займає п’яте місце в світовій бурякоцукровій галузі та третє серед країн Східної Європи. За даними асоціації «Укрцукор», 2016–2017 маркетингового року (МР) прогнозується виробництво до 2 млн т цукру.
Станом на 31 жовтня 2017 року було виготовлено цукру понад 1 млн т і перероблено цукрових буряків 7,2 млн т. У кінці жовтня працювало 40 цукрових заводів. Їх добова потужність із переробки цукрових буряків становила 172,4 тис. т, що на 6% більше порівняно з минулим роком. Цьогоріч цукристість солодких коренів виявилася нижчою, порівняно з минулорічним урожаєм. Якщо торік цей показник становив 17,9%, то нинішнього — 17,2%. Вихід цукру також зменшився. Поточного року він становив 14,2% проти 14,9% минулого. Разом з тим, за оцінками галузевої асоціації, виробництво цукру вдасться зберегти на рівні минулого року.
На збільшення обсягів та темпів виробництва цукру впливали позитивні зміни з вирощування цукрових буряків. Так, цьогорічна площа під цукровими буряками розширилася порівняно з минулорічною на 9% та досягла 318 тис. га. Станом на 30 жовтня 2017 року в Україні викопано цукрових буряків на площі 227,1 тис. га, що становить 71% до прогнозу.
Вирощування цукрових буряків в Україні
Джерело: Держстат України, 2017 рік
Якщо за період 2005–2017 років посівні площі в Україні під цукровими буряками зменшились удвічі, то й урожайність зросла майже у стільки ж. Тому обсяги виробництва цукрових буряків та цукру суттєво не змінилися. Нинішнього року урожайність становить близько 44,5 ц/га, валове виробництва очікується близько 14,2 млн т. Найбільше врожаю «солодких» коренів зібрано у Вінницькій, Полтавській та Хмельницькій областях.
Загалом урожайність цукрових буряків поточного сезону нижча порівняно з торішнім через погодно-кліматичні умови. Тому західні та південні регіони отримали набагато кращі результати, ніж центральні та східні. Так, понад 500 ц/га вдалося аграріям із Херсонської, Хмельницької, Львівської, Тернопільської областей. Тоді як у регіонах, які постраждали весною від холоду, а у літку від нестачі опадів — Харківська, Київська, Черкаська, Сумська, — середня урожайність коливалася у діапазоні 340–370 ц/га.
Експорт
Україна поступово нарощує обсяги експорту цукру. За підсумками 2016–2017 маркетингового року (МР) українські виробники експортували рекордні 767,3 тис. т цукру на суму $377,8 млн. Цукор продавався як у країни близького, так і далекого зарубіжжя. Так, найбільші обсяги зовнішніх продажів здійснювались до Шрі-Ланки, а саме 112,2 тис. т, до Грузії — 47,9 тис. т та Туреччини — 42,5 тис. т.
Лідером серед вітчизняних експортерів цукру в 2016–2017 МР став ТзОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2». Це підприємство зуміло поставити на зовнішні ринки 152,5 тис. т цукру на суму $74,7 млн. До трійки лідерів українського експорту солодкого піску потрапили також ТзОВ «Цукорагропром» та ТзОВ «Радехівський цукор», які експортували цукру, відповідно, 117,3 та 101,9 тис. т. За оцінками Національної асоціації цукровиків України «УкрЦукор», експорт цукру поточного маркетингового року орієнтовно становитиме 500 тис. т.
Топ-10 експортерів цукру з України 2016–2017 МР
За даними Національної асоціації цукровиків України «УкрЦукор»
Цінова ситуація
Собівартість цьогорічного виробництва цукру значно збільшилася порівняно з торішньою. Найбільший вплив на таке зростання мало підвищення тарифів на електроенергію та інші комунальні послуги. Тож переробні підприємства були вимушені підвищити вартість своєї продукції.
Оптово-відпускні ціни на цукор в Україні станом на 20 жовтня поточного року коливалися від 11,9 до 16,4 тис. грн/ т. При цьому мінімальна ціна на цукор була зафіксована в Тернопільській області, а максимальна — в Луганській; середня становила 14,3 тис. грн. Порівняно з відповідною датою минулого року солодкий пісок подорожчав на 10%. Проте за останній місяць ціни на нього знизилися на 2%.
Про підвищення внутрішніх цін свідчать і дані Держстату України. До того ж ціни роздрібних мереж мали вищі темпи зростання порівняно з оптово-відпускними. Так, за офіційною статистикою у вересні 2017 року споживчі ціни на цукор підвищилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 14,5%. Проте порівняно з попереднім місяцем знизилися на 0,5%. Це незначне відставання роздрібної мережі пояснюється наявними запасами цукру, сформованими в попередні періоди. Тож після їх продажу пересічні споживачі відчують зниження оптово-відпускних цін. Загалом у наступні місяці збережуться передумови до подальшого зниження цін.
Подорожчання цукру впливає на зменшення обсягів його споживання. Тож виробники активно розглядають можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках. Середня ціна імпорту українського цукру становить майже $500/т. До того ж держава повертає експортерам податок на додану вартість. Загалом за 1 тонну «піску», проданого закордон, цукрові заводи отримують більш як 16 тис. грн, що значно перевищує ціну внутрішнього ринку.
Державне регулювання
Цукор належить до стратегічних видів продовольства, які підлягають державному регулювання. Останнє передбачає обмеження у надходженні продукції на внутрішній та зовнішні ринки, визначення мінімальних цін на цукрові буряки та цукор, визначенні обсягів закупівель продукції до Державного фонду та встановленні цін для проведення таких закупівель.
Тож урядовою постановою від 18 січня 2017 року № 22 «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2017 року до 1 вересня 2018 року» для переробних підприємств установлений граничний обсяг поставки цукру на внутрішній ринок на рівні 1640 тис. т. Додатково визначаються мінімальні закупівельні ціни на цукрові буряки та оптово-відпускні на цукор. Так, цукрові заводи мають закуповувати солодкі корені базисної цукристості за ціною не нижче 633,1 грн/ т без урахування податку на додану вартість (ПДВ), та реалізовувати цукор білий (кристалічний) за цінами від 9172,57 грн/ т (без ПДВ).
За даними Держстату України у вересні 2017 року середні ціни реалізації цукрових буряків становили 849,8 грн/ т без урахування ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат. Такий рівень цін більше ніж на 34% перевищує визначений урядовою постановою та не має підстав для зниження до завершення цьогорічного сезону цукроваріння.
Перспективи
Наявні потужності українських цукрових заводів дозволяють щорічно виробляти із цукрових буряків понад 3 млн т цукру. При цьому для забезпечення внутрішніх потреб достатньо й половини такого виробництва. Тобто до 1,5 млн т продукції може реалізовуватися на зовнішніх ринках. Враховуючи експортну ціну українського цукру $500/т, зовнішні надходження у розвиток вітчизняної цукрової галузі можуть перевищити $700 млн. З кожним роком експортна ціна для України стає більш привабливою. Тож виробники розробляють перспективні плани розвитку, орієнтуючись на зовнішні ринки. Для досягнення потенційно можливих показників виробництва та експорту продукції перш за все необхідно залучити інвестиції для модернізації та відновлення діяльності всіх наявних цукрових заводів.
Упродовж останніх трьох років в Україні підвищувалася якість цукру, що проявлялося у збільшенні обсягів виробництва цукру І категорії та екстра і, відповідно, зростання експорту. До того ж проводилася робота з відповідності вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу.
Подальше збільшення обсягів виробництва цукру залежатиме від розвитку сировинної бази. Процес вирощування цукрових буряків є трудомістким та витратним. Навіть при наявності необхідного технічного забезпечення виробничі витрати на 1 га у поточному році становили близько 30 тис. грн. Для порівняння: при вирощуванні ранніх зернових культур на площі 1 га — до 17 тис. грн. Тож переробні підприємства мають розширювати сировинну базу шляхом збільшення власного виробництва або налагодження партнерських відносин із потенційними виробниками цукрових буряків та часткового авансування такого виробництва.
Важливою складовою подальшого розвитку виробництва цукру є модернізації систем енергоспоживання переробних підприємств. Виробництво цукру потребує значних витрат енергії, тому на підприємствах переходять на застосування сучасної інженерної інфраструктури та запровадження альтернативної енергетики.
Подальший розвиток бурякоцукрової галузі матиме загальне економічне значення. Перш за все це збільшення валютних надходжень від нарощування експорту продукції, що позитивно впливатиме на курс національної валюти. Окрім цього, створюватимуться додаткові робочі місця у сільському господарстві та в суміжних галузях. Відтак, збільшення обсягів виробництва впливатиме на зростання надходження до бюджетів усіх рівнів. Отже, вітчизняна цукрова галузь має великий потенціал, який буде реалізовуватися упродовж наступних сезонів.
Олександр МАСЛАК, канд. економ. наук, керівник Центру стратегічних
досліджень АПК Сумського національного аграрного університету
