Майбутнє за agribenchmark
/
Подія
/
П'ятниця, 17 грудня 2010 09:22
Можливо, для українських сільгоспвиробників поняття «агрібенчмаркінг» ще не зовсім знайоме, проте його значення у розвитку бізнесу, як свідчить практика, велике. У цьому уже давно переконалися аграрії з багатьох країн світу. Україна як держава з великим потенціалом у сільськогосподарському виробництві нещодавно теж долучилася до світової спільноти.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», яка, власне, і започаткувала в Україні проект agribenchmark, нещодавно зібрала представників аграрного бізнесу на семінар, присвячений цій темі. Захід відбувся на базі Німецького аграрного центру за участі представників Інституту ім. Й. Х. фон Тюнена та Німецького сільськогосподарського товариства, які мають багаторічний досвід в аналізі ефективності діяльності сільгосппідприємств та бенчмаркінгу, та за підтримки Федерального міністерства продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів Німеччини і МінАПК України.
Інна ІЛЬЄНКО, координатор міжнародного проекту agribenchmark в Україні та Росії Українського клубу аграрного бізнесу, розпочинаючи семінар, коротко пояснила суть поняття «агрібенчмаркінг» та відзначила його актуальність на сьогодні. Адже основна ідея проекту спрямована на вивчення сильних та слабких сторін сільгоспвиробництва, пошук резервів підвищення ефективності, а також обмін досвідом із виробниками інших країн.
Розвиваючи тему, керівник групи експертів Володимир ЛАПА зауважив, що нині відчувається надмірна увага міжнародного співтовариства до України як до країни зі значним потенціалом збільшення аграрної продукції. Україна увійшла у трійку найбільш перспективних держав агропромислового комплексу поруч із Бразилією та Росією. Проте зупинятися на досягнутому, звичайно, не можна. Проект agribenchmark покликаний підказати як, власне, збільшити існуючий потенціал, як повністю використати свої можливості, аби в кінцевому результаті отримати добрі показники.
-- Шляхи оптимізації бізнесу полягають у тому, щоб дослідити структуру витрат, -- пояснює Володимир Лапа. -- Цей проект дає можливість порівняти свої результати господарювання за різними показниками з результатами діяльності своїх конкурентів як в Україні, так і за її межами. Міжнародне порівняння у рамках цього проекту демонструє чітку картину розвитку бізнесу у середньостроковій та довгостроковій перспективі. А це, як наслідок, сприяє більш виваженому підходу до стратегічного планування розвитку сільгосппідприємств в Україні.
Більш детально про світову динаміку розвитку проекту agribenchmark розповіла координатор проектів при Німецькому сільськогосподарському товаристві (DLG) Фредеріке КАЦ. Аналізуючи основну ідею впровадження проекту не лише в Україні, а й у світі, вона виділила три напрями, за якими працює міжнародне співтовариство аграрних економістів, консультантів та сільгоспвиробників, -- це рослинництво, молочне та м’ясне виробництво. В чому, власне, полягає суть agribenchmark?
-- У своїй роботі ми досліджуємо типові підприємства, які виробляють продукти, характерні для свого регіону, -- розповідає пані Кац. -- Збираються різні статистичні дані по всьому світу. Сюди входить інформація про виробничі витрати, доходи, а потім проводиться повний аналіз. До уваги беруться не лише цифри, а й розглядаються дані, яким чином вони були досягнуті. Методика однакова для всіх країн, і на основі цього можна робити відповідну оцінку.
З огляду на те, що зараз у світі спостерігається високий попит на продукти харчування, енергоносії, відбувається глобалізація, а ЄС, який певною мірою донедавна перебував ще у закритому стані і зараз робить перші кроки виходу на міжнародний ринок, утворюється міжнародна конкуренція. Саме тому і необхідно з’ясовувати, наскільки країни готові до такого явища. І, зі слів Фредеріке Кац, Німецьке сільськогосподарське товариство вирішило не стояти осторонь цих процесів та брати активну участь у проекті agribenchmark.
Спостерігаючи динаміку розвитку України з-поміж інших країн, варто відзначити, що наша держава вирізняється серед світової спільноти високою урожайністю окремих культур, зокрема, кукурудзи на зерно та ріпаку. І як зазначив у своїй доповіді, присвяченій міжнародному аналізу підприємств, Сімон ВАЛЬТЕР, представник з Інституту ім. Й. Х. фон Тюнена, українські сільгосппідприємства є досить рентабельними. Крім того, Україна порівняно із західноєвропейськими країнами витрачає дещо менше коштів на захист рослин.
Як, власне, реалізується проект agribenchmark в Україні? На сьогодні у ньому задіяні три господарства з Житомирської (рослинництво та молочне скотарство), Полтавської та Тернопільської (обидва спеціалізуються на рослинництві) областей. Крім напрямів діяльності, різняться вони ще й системами обробітку ґрунту. В ході досліджень та аналізу ефективності їхньої роботи встановлено, що перші два займають лідируючі позиції по урожайності та рентабельності серед собі побідних у регіоні. Господарство з Тернопільщини має певні збитки. Роман СЛАСТЬОН, експерт аграрних ринків УКАБ, характеризуючи більш детально картину витрат та доходів цих агроформувань, зауважив, що вони прагнуть до збільшення кількості господарств для участі у проекті, аби порівняти витрати у рамках певної технології і побачити повністю всю структуру.
Крім того, даючи оцінку agribenchmark, експерт згадав і про підпроект «Агроефективність», спрямований на більш практичні рекомендації, позаяк agribenchmark фокусується переважно на типових господарствах. «Агроефективність» навпаки має на меті працювати з тими підприємствами, кому потрібна допомога у господарюванні.
На завершення Бернард ШТЮВЕ, генеральний директорLand-DataEurosoftGmbH& Co. KG, презентував слухацькій аудиторії інформаційну систему для управління господарством «Аграр-офіс» як інструмент для збору, документування та оцінки даних.
Закінчився семінар відкритою дискусією учасників на тему «Ефективне використання засобів виробництва та структура витрат у деталях».
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»
Можливо, для українських сільгоспвиробників поняття «агрібенчмаркінг» ще не зовсім знайоме, проте його значення у розвитку бізнесу, як свідчить практика, велике. У цьому уже давно переконалися аграрії з багатьох країн світу. Україна як держава з великим потенціалом у сільськогосподарському виробництві нещодавно теж долучилася до світової спільноти.
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»
19 липня 2026
Класична пасіка на півдні поволі перетворювалася на збиток: там, де колись брали по 90 кілограмів меду з вулика, згодом ледве викачували раз на рік. Порятунок прийшов не з поля, а з баночки крему — і не замість бджіл, а завдяки їм. Подружжя банкірів, яке пішло в пасічництво заради природи, зробило ставку, що переродила весь бізнес.
Класична пасіка на півдні поволі перетворювалася на збиток: там, де колись брали по 90 кілограмів меду з вулика, згодом ледве викачували раз на рік. Порятунок прийшов не з поля, а з баночки крему — і не замість бджіл, а завдяки їм. Подружжя банкірів, яке пішло в пасічництво заради природи, зробило ставку, що переродила весь бізнес.
19 липня 2026
19 липня 2026
Понад 141 тонну молока за життя видала одна корова з Чернігівщини — і якщо перевести цей обсяг у гроші за закупівельною ціною, сума з однієї тварини виходить семизначна. Її звати Сосна, і вона очолила національний рейтинг рекордисток за пожиттєвою продуктивністю. А поряд у тому ж списку — ще дві землячки.
Понад 141 тонну молока за життя видала одна корова з Чернігівщини — і якщо перевести цей обсяг у гроші за закупівельною ціною, сума з однієї тварини виходить семизначна. Її звати Сосна, і вона очолила національний рейтинг рекордисток за пожиттєвою продуктивністю. А поряд у тому ж списку — ще дві землячки.
19 липня 2026
19 липня 2026
Головний покупець російського зерна в Центральній Азії різко зачиняє двері — і робить це саме тоді, коли чорноморський коридор і так лихоманить. Формально причина внутрішня: звільнити переповнені елеватори перед власним урожаєм. Але наслідок виходить за межі однієї країни й додає тиску на й без того затиснутий російський експорт.
Головний покупець російського зерна в Центральній Азії різко зачиняє двері — і робить це саме тоді, коли чорноморський коридор і так лихоманить. Формально причина внутрішня: звільнити переповнені елеватори перед власним урожаєм. Але наслідок виходить за межі однієї країни й додає тиску на й без того затиснутий російський експорт.
19 липня 2026
18 липня 2026
Мільйонну аудиторію він зібрав на відео про життя в українському селі — а тепер перетворює цей контент на реальний агробізнес. Іноземець, який ще недавно жив у Багдаді, купив хату з землею на Прикарпатті й розписав план власного господарства. І перше, що він закладає, — курник на пів тисячі птиці.
Мільйонну аудиторію він зібрав на відео про життя в українському селі — а тепер перетворює цей контент на реальний агробізнес. Іноземець, який ще недавно жив у Багдаді, купив хату з землею на Прикарпатті й розписав план власного господарства. І перше, що він закладає, — курник на пів тисячі птиці.
18 липня 2026
18 липня 2026
Перед самим піком вивезення врожаю логістика для аграріїв може подорожчати одразу на третину. Рішення виносять на серпень — коли вже треба возити зерно з поля, а не торгуватися за ставки. І найбільше з нього втрачає саме той, хто возить найбільше.
Перед самим піком вивезення врожаю логістика для аграріїв може подорожчати одразу на третину. Рішення виносять на серпень — коли вже треба возити зерно з поля, а не торгуватися за ставки. І найбільше з нього втрачає саме той, хто возить найбільше.
18 липня 2026
18 липня 2026
На тлі попереджень про літнє подорожчання української молочної продукції на полиці дедалі впевненіше заходить дешевший імпорт. Лише за п'ять місяців сирів завезли більш ніж на сто десять мільйонів доларів, і майже половина цього обсягу — з однієї країни. Для внутрішнього виробника це подвійний тиск: і ціна, і конкурент за полицю.
На тлі попереджень про літнє подорожчання української молочної продукції на полиці дедалі впевненіше заходить дешевший імпорт. Лише за п'ять місяців сирів завезли більш ніж на сто десять мільйонів доларів, і майже половина цього обсягу — з однієї країни. Для внутрішнього виробника це подвійний тиск: і ціна, і конкурент за полицю.
18 липня 2026
