• Використання продуктів льону
• Виробництво льону
• Обробіток ґрунту
• Удобрення
• Сорти льону
• Сівба
• Догляд за посівами льону
• Збирання врожаю
Олійний льон — цінний харчовий та лікувальний продукт. Льон — важлива лікарська рослина. Лляну олію використовують у дієтичному харчуванні хворих із порушеннями жирового обміну, атеросклерозом, ішемічною хворобою серця, мозку, гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом, при цирозі печінки, гепатиті, жировій дистрофії печінки. Лляна олія містить мінімальну кількість холестерину, і велику кількість ненасичених жирних кислот, вживання яких з їжею знижує вміст холестерину. Слиз, що виділяється при намочуванні насіння, має добрі пом’якшуючі властивості при кишкових захворюваннях.
З насіння льону одержують препарат лінетол, що використовується для лікування опіків шкіри. Лляну олію можна вживати в їжу. Саме вона була чи не єдиною з-поміж олій, що рятувала мешканців Полісся у довоєнні та перші післявоєнні десятиліття. Тут у садибах вирощували льон-межеумок, насіння якого використовували для отримання харчової олії, а зі стебел отримували волокно для власноручного виробництва різних тканин домашнього вжитку.
Макуха, що є продуктом переробки насіння, містить від 6 до 12% жиру, 33-38% протеїну, 7% олії, 9% клітковини. Поживність 1 кг становить 1,15 к. о. і має 260 г перетравного протеїну. Цінною для годівлі тварин, особливо свиней, є й полова, що утворюється при обмолоті льону й очищенні насіння. За поживністю 1 кг її становить 0,27 к. о. і має 20 г перетравного протеїну.
Насіння льону використовують для виробництва продуктів дієтичного лікування, виробництва косметичних препаратів, нових лікувальних засобів.
У вирощуванні льону виділилося два напрями використання: на прядиво та олію. Якщо на прядиво льон вирощують переважно в Поліссі, то на олію — у південних районах (Степ та Лісостеп).
Кращими попередниками для льону є озимі зернові, зернобобові, просапні культури, багаторічні трави. Льон не рекомендують сіяти лише після соняшнику, щоб запобігти ураженню фузаріозом та іншими хворобами, а також після капустяних для зменшення пошкодження блохою. Повернення льону на попереднє місце в сівозміні — не раніш як через 5-6 років.
Льон олійний є добрим попередником під озимі культури. У виробництві під поняттям «льон олійний» об’єднують рослини двох різновидів: кудряшів і межеумків. Більше олії міститься у насінні кудряшів — 44 і 42% — у межеумків. Водночас солома межеумків вища, містить більше волокна і може бути використана для виробництва текстильного волокна, а з останнього — прядива. Волокно із соломи кудряшів може бути використане лише для виготовлення вати, паперу і як пакувальний матеріал.
У насінні сортів льону олійного міститься 42-48% олії. До її складу входять, залежно від селекційного сорту й умов вирощування, п’ять жирних кислот у такому процентному співвідношенні: олеїнової — 17,6%, ліноленової — 56,6, лінолевої — 14,5, пальметинової — 5,7 і стеаринової — 3%. Йодне число олії становить 165-192. Лляна олія — це висихаюча олія! Найкращу оліфу виробляють саме з неї. Широко використовують її й у лакофарбовій, шкіряній, миловарній промисловості, у виготовленні лінолеуму та клейонки.
Основний обробіток, після попереднього лущення стерні, полягає в оранці плугами з передплужниками на 25-30 см, необхідно при цьому уникати вигортання на поверхню грунту підорного шару. Передпосівний обробіток складається із боронування зябу та культивації, краще здійснювати його комбінованими знаряддями типу «Європак».
Рослини льону олійного мають короткий вегетаційний період, у кореневої системи досить слабка вбирна здатність, тому культура добре реагує на удобрення. Оптимальними дозами є N45-60Р60-80К70-90. Фосфорні та калійні добрива вносять під основний обробіток, азотні — навесні, під передпосівну культивацію, приділяючи особливу увагу рівномірності їх внесення.
Нині в Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, знаходиться 12 сортів льону-кудряша. Нижче наводиться опис деяких з них.
Південна ніч. Заявник — Інститут олійних культур НААН. Тривалість вегетаційного періоду — 84-86 днів. Вміст олії у насінні — 45-46%. Урожайність — 1,7-1,8 т/га. Відрізняється високою стійкістю проти посухи. Характеризується високою потенційною продуктивністю. Рекомендується для вирощування в степовій зоні України.
Сорт Південна ніч занесений до Реєстру сортів рослин України як національний стандарт з 2001 р.
Золотистий. Заявник — Інститут олійних культур НААН. Сорт пізньостиглий, тривалість вегетаційного періоду становить 95-103 дні. Вміст олії в насінні — 49-51%. Урожайність насіння — 2,0-2,3 т/га. Відрізняється високим вмістом ліноленової кислоти — близько 70%, тому пропонується для технічного використання олії. Має характерну ознаку — хлорофільну недостатність верхівки рослин упродовж усього вегетаційного періоду. Рекомендується для вирощування в степовій зоні України.
Славний. Заявник — Інститут олійних культур НААН. Вегетаційний період — 87 діб, маса 1000 насінин — 7,8 г, урожайність — 25,3 ц/га. Вміст жиру — 49,2%, вихід олії — 12,4%. Сорт стійкий до вилягання, обсипання, посухи. Ураження хворобами незначне. Рекомендований для зони Степу.
Блакитно помаранчевий. Заявник — Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН». Урожайність насіння становить 20 ц/га, вегетаційний період — 90 днів. Вміст жиру — 41,3%. Сорт відносно стійкий до посухи, стійкий до вилягання, осипання. Ураження хворобами на рівні 8-9 балів.
ВНІІМК620. Заявник — Державна наукова установа Всеросійський науково-дослідний інститут олійних культур ім. В. С. Пустовойта (НВО)
Урожайність насіння — 20,0 ц/га, вегетаційний період — 80 днів. Вміст жиру — 51%. Сорт стійкий до осипання та вилягання, відносно стійкий до посухи. Ураження хворобами на рівні 7-8 балів.
Ківіка. Заявник — Інститут олійних культур НААН. Урожайність насіння — 16,2 ц/га, маса 1000 насінин — 6,5 г, вегетаційний період — 82 дні. Вміст жиру — 43%. Сорт відносно стійкий до вилягання та посухи, осипання. Ураження хворобами на рівні 7-9 балів.
Надійний. Заявник — ДНУ «Донська дослідна станція ім. А.О. Жданова Всеросійського науково-дослідного інституту олійних культур». Урожайність насіння — 28,2 ц/га, вегетаційний період — 85 днів. Вміст жиру 50,0%. Сорт стійкий до вилягання, осипання, посухи. Ураження хворобами на рівні 9 балів.
Симпатик. Заявник — Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН». Урожайність насіння — 23 ц/га, вегетаційний період -82 дні. Вміст жиру — 42%. Сорт стійкий до вилягання, осипання, посухи. Ураження хворобами на рівні 8-9 балів.
Насіння льону за 2-3 міс. до сівби протруюють (вітавакс-200, 75% з.п., 1,5 кг/т, або фенорамон, 70%) з.п., 2 кг/т) із додаванням мікроелементів: борної кислоти (1,5 кг/т), сірчанокислої міді та сірчанокислого цинку, обох — по 2 кг/т.
Сіяти олійний льон потрібно якомога раніше, водночас із ранніми ярими культурами. Глибина загортання насіння — 3-4 см, а на структурних грунтах — до 5 см із обов’язковим прикочуванням поля після сівби. Сіють зерновими сівалками з міжряддями 15 см та нормою висіву 5-7 млн схожих насінин на 1 га, або 50-70 кг/га. При використанні льону олійного для виготовлення волокна та олії норму висіву збільшують на 10-15 кг.
Для боротьби із лляною блохою проводять обприскування посівів препаратом ф’юрі 10% (0,15 л/га). Для захисту посівів від комплексу хвороб (фузаріоз, антракноз, іржа, пасмо) у фазі «ялинка» обробляють хлорокисом міді, 90% з.п. (2,2 кг/га); бенлатом, фундазолом, 50% з.п. (1 кг/га). Забур’янені посіви льону обприскують гербіцидами у баковій суміші — протизлаковим — пантера та протидводольним — льонок чи крос.
У посушливих умовах льон олійний можна збирати прямим комбайнуванням дообладнаним зерновим комбайном, але краще скошувати його у валки з висотою зрізу 12-14 см при достиганні 65-75% коробочок. Вологість насіння при цьому становить 25-35%.
Підбирають і обмолочують валки при вологості насіння не вище як 12%. Олійний льон досягає висоти 50-70 см і більше, у стеблах формується до 16-18% волокна. Цей льон можна використовувати як для одержання насіння, так і прядива. У цьому разі збирання врожаю починають на 5-7 днів раніше, застосовуючи льонокомбайн ЛК-4А, який вириває стебла, обчісує насіннєві коробочки, що направляються у приєднаний до комбайна причіп, а льоносолома вистилається у стрічки на льонищі для перетворення в тресту.
Насінну масу досушують під навісами або на відкритих майданчиках, після чого обмолочують дообладнаним зерновим комбайном. Тресту прес-підбирачами збирають в рулони і відправляють на льонозавод.
Юрій НОСЕНКО, канд. с.-г. наук
