Версія для друку
Турецький бізнес цікавлять проєкти в "зеленій енергетиці" та сільському господарстві, – посол

Турецький бізнес цікавлять проєкти в "зеленій енергетиці" та сільському господарстві, – посол

/ Агроновини / Вівторок, 14 січня 2020 09:14

Турецький бізнес цікавить участь у великих інфраструктурних проєктах в Україні, зокрема в "зеленій енергетиці" та сільському господарстві.

Про це сказав посол України в Туреччині Андрій Сибіга в інтерв’ю UATV.

"За зверненнями, які надходять безпосередньо до нас, ми бачимо зацікавленість турецького бізнесу в великих інфраструктурних проєктах в Україні – в "зеленій енергетиці" та в сільському господарстві. Ми також активізувались", - сказав Сибіга.

Посол зазначив, що зросла й кількість, і масштаб підприємств, які цікавляться такими можливостями в Україні.

Читайте також: У «зелену» енергетику України за рік інвестували €3,7 мільярда

Наразі Посольство України в Туреччині активізувало свою діяльність, поширюючи необхідну інформацію про "вікно можливостей" для турецьких бізнесменів.
"Прямим наслідком візиту президента та виступу перед бізнесом під час бізнесфоруму в Стамбулі була представницька участь турецької делегації у форумі в Маріуполі. Також відбувся форум українсько-турецького бізнесу в Києві. Ми здійснюємо й регіональні поїздки", -розповів дипломат.

Він також відзначив позитивні перспективи зростання українсько-турецької взаємодії у бізнесі.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026