Посуха впливає на молочну ферму не напряму, а через ланцюжок: дефіцит вологи гальмує ріст трави на пасовищах, погіршується якість і кількість корму, падає споживання сухої речовини раціону — і слідом знижується надій. За методикою розрахунку збитків, зменшення сухої речовини в раціоні корови лише на 1 кг здатне обвалити надій до 2 літрів на голову на день. Помножте це на поголів'я — і масштаб втрат стає відчутним.

Кожні 0,6 літра надою з корови — це тисячі гривень на місяць

Порахуймо на прикладі стада зі 100 корів за реальними українськими цінами. Середня закупівельна ціна молока від сільгосппідприємств зараз тримається на рівні близько 16,5 грн/кг — і це вже нижче собівартості, яку виробники оцінюють у 14–15 грн/кг, тобто запас міцності мінімальний.

Ситуацію ускладнює й сезонний чинник: улітку попит на молочну продукцію традиційно спадає, що додатково тисне на закупівельні ціни. А оскільки українські ціни орієнтуються на європейський ринок, де молокосировина навесні також дешевшала, тиск на дохід ферми подвійний — і внутрішній, і зовнішній. На цьому тлі будь-яка втрата надою через погоду болить сильніше, ніж у стабільний сезон.

Припустимо, через погіршення раціону надій падає лише на 0,6 кг молока з корови на день — цілком реалістичний сценарій на старті посухи. Для стада зі 100 корів це 60 кг молока щодня. За ціною 16,5 грн/кг господарство недоотримує близько 990 грн на день — а за місяць це вже майже 30 тисяч гривень втраченого вторгування. І це за помірного сценарію: якщо посуха посилиться, коровам не вистачатиме води, а споживання енергії впаде різкіше, втрати легко зростуть удвічі й більше.

Окремий критичний ресурс — вода. У сильну спеку корова випиває до 140 літрів на день, і на кожен кілограм молока їй потрібно 4–4,5 літра води. Недостатнє напування б'є по надою навіть швидше, ніж дефіцит корму, — тож забезпечення стабільного доступу до чистої води стає першочерговим завданням.

Коріви у спеку. Фото з відкритих джерел

Читайте також: Тепловий стрес у великої рогатої худоби

Дешевший корм зараз дорожчий за втрачене молоко

Логіка антикризових дій проста: заповнити прогалину в раціоні додатковими кормами дешевше, ніж змиритися з падінням надою. Коли трави на пасовищі бракує, різницю компенсують концентратами, силосом чи іншими кормами — але тут важливо рахувати. Найдешевший корм — сама випасена трава; силос уже помітно дорожчий, а концентровані корми — найдорожчі. Тому оптимальна стратегія — не переходити одразу на найдорожчі концентрати, а збалансувати раціон так, щоб утримати надій із мінімальними додатковими витратами.

Є й позитивний нюанс: наприкінці червня в Україні подешевшали концентровані корми, що може трохи полегшити економіку липня. Але загальний висновок незмінний: у посуху витрати на підтримку раціону — це не марнування, а захист доходу. Втрачене молоко повернути неможливо, а недоотриманий за місяць прибуток обчислюється десятками тисяч гривень навіть на середній фермі. Тому рішення про додаткову годівлю варто ухвалювати на випередження — щойно темпи росту трави починають падати, а не коли надій уже просів.

Заготівля кормів. Фото з відкритих джерел

За матеріалами: Agriland, «Літній спад попиту на молочну продукцію», «Молокосировина подешевшала в ЄС» (milkua.info), Спілка молочних підприємств України