Версія для друку
Для розвитку зернового експорту потрібно зміцнювати фітосанітарну політику України, – УЗА

Для розвитку зернового експорту потрібно зміцнювати фітосанітарну політику України, – УЗА

/ Агроновини / Середа, 01 липня 2020 16:54

Україна займає друге місце в світі після США по валютних надходженнях, які отримані за продаж зерна. Однак, українська аграрна сфера має багато проблем і найбільша з них – інфраструктурна, адже 70% зерна на експорт перевозить «Укрзалізниця». Також потрібно вдосконалювати фітосанітарну політику держави.

Про це розповів президент Української зернової Асоціації Микола Горбачов, передає Інфоіндустрія.

«Комунікація з Укрзалізницею покращилася, але великих перемог поки немає. Плануємо спільно розробити план по визначенню точок розвитку регіонально, щоб розширити інфраструктуру», – заявив експерт.

За його словами, річкою було перевезено 5 млн тонн зерна, що вдвічі більше за попередній рік. Президент Асоціації упевнений, що потенціал річкових перевезень становить понад 10 млн тонн. Але для цього потрібно ремонтувати шлюзи.

Окремою проблемою експорту є фітосанітарна політика.

«Ми як бізнес не можемо експортувати продукцію, якщо не підписані двосторонні договори між країнами. Фітосанітарна інспекція дуже важлива для нас. Нарешті вирішено питання з В'єтнамом. Але досі не підписаний договір щодо пшениці з Китаєм. І є питання хлорперіфоса з ЄС. Ми з Європою в щільній комунікації, але Європа не хоче встановити відстрочку введення цих норм хоча б на пару років. Але ми сподіваємося, що за допомогою пулу країн через СОТ зможемо відвоювати економічну свободу українського фермера», – відзначив Горбачов.

Читайте також: Україна встановила новий рекорд експорту зернових

Фахівець зауважує, що якщо проблема з хлоперіфосом все-таки не буде вирішена, то в першу чергу вона торкнеться ріпаку та соняшникової олії. Необхідні з боку ЄС норми не прийнятні для України за цими двома продуктам.

«Понад 2 млн тонн ріпаку продаються в основному в Європу. Якщо не експортуємо 2 млн тонн ріпаку, по 350-400 дол. за тонну, це підірве посівну озимого ріпаку. Для ріпаку та соняшникової олії альтернативні ринки знайти важко. І дуже не хотілося б втрачати цей ринок», – зазначив він.

Також експерт наголошує, що є важливі моменти, на які державі варто було б звернути більше уваги.

«Наприклад, в Марокко продається більше 1 млн тонн української пшениці. Оскільки Марокко імпортує з України і пшеницю і шрот, могли б підписати двосторонній договір, щоб платити в гривні, що було б вигідно. Розвиваючи тісні відносини з Індонезією, Марокко, ми могли б досягти більшого економічного ефекту», – відзначив Горбачов.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026