Версія для друку
У Львові вироблятимуть біогаз з стічних вод

У Львові вироблятимуть біогаз з стічних вод

/ Агроновини / Вівторок, 08 грудня 2020 08:27

Львів впроваджує проекту виробництва біогазу із осаду комунальних стічних вод.

Як повідомляє пресслужба Львівської міської ради, угоду на будівництво біогазової станції з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії підписали «Львівводоканал» – замовник робіт, і словенсько-норвезький консорціумом RIKO-CAMBI – виконавець робіт.

Проект фінансується ЄБРР (15 млн євро), НЕФКО (5 млн євро), Фондом Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля E5P (7,5 млн євро грантові кошти) та Львівською міською радою (4 млн євро).

«Унаслідок інженерних досліджень та експертиз було обрано одне з найкращих технологічних рішень для станції біогазу, а саме мезофільний процес зброджування осаду з високотемпературним гідролізом. Ця інноваційна технологія збільшує кількість біогазу на 20%, зменшує на 30% кількість мулу, вдвічі скорочує необхідність будівництва споруд під метантенки», – йдеться у повідомленні.

Зокрема проект передбачає збір осаду стічних вод, процес збродження – виділення біогазу у метантенках. Газ з метантенків після очищення використовується в газогенераторах (когенераційних установках), що будуть виробляти електроенергію в обсязі ~20 тис. МВт/рік та тепло. Електроенергія переважно буде використовуватися для роботи обладнання очисних споруд, а тепло – для підігріву суміші мулу та осаду в метантенках, опалення в холодний період року і цілорічно гарячого водопостачання будівель на території очисних споруд.

Зазначається, що проект не вирішує повністю проблеми комплексного оновлення очисних споруд, однак є першим кроком, який засвідчує готовність Львова модернізуватися та наблизитися до європейських стандартів очищення стічної води.

За результатами проведеної міжнародної процедури відбору на реалізацію проекту виробництва біогазу із осаду комунальних стічних вод підрядником визначено словенсько-норвезький консорціумом RIKO-CAMBI. Контракт триватиме до червня 2023 року. За цей час відбудеться виконання комплексу робіт з розробки проектно-кошторисної документації (до вересня 2021), будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (до червня 2022) та введення в експлуатацію об’єкта (до червня 2023).

Читайте також: В Івано-Франківську побудують установку з переробки мулу у газ і електроенергію

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026