Про це 22 січня повідомила Держпродспоживслужба.

Зазначається, що різке похолодання та значне зниження температури повітря протягом звітного періоду не було сприятливим для життєдіяльності популяції мишоподібних гризунів, активного розвитку їх не відмічалося, чисельність не збільшилася.

За даними моніторингу, проведеного спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки в областях встановлено, що у посівах озимої пшениці розміщених по парових попередниках площа заселення мишоподібними гризунами становить 13-20%, на полях озимої пшениці (після соняшника та кукурудзи) – 25-43% за середньої чисельності 1-3, осередково 4 жилих колоній на 1 га в господарствах Херсонської області. У посівах озимого ріпаку нараховується 1-3 жилих колоній на 1 га, в них 2-6 жилих нір на 15-65, макс. 75% обстежених площ.

Зараз незначне збільшення чисельності шкідника спостерігалось у посівах багаторічних трав, неорних землях та садах, де не проводились захисні заходи. Так, на 35-85% обстежених площ обліковували 2-4, макс. 5-8 (Дніпропетровська, Донецька та Херсонська обл.) жилих колоній на 1 га, з 2-7 жилими норами в кожній.

У подальшому загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, передусім в озимині ймовірна в разі стійкого снігового покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження.

Повсюди фітоекспертизою насіння ярих зернових та зернобобових культур виявлені збудники альтернаріозу, аскохітозу, гельмінтоспоріозу, бактеріозу, фузаріозу, сірої гнилі, інших хвороб в межах 1,5-5%.

Читайте також: Не забути про сірку: особливості весняного підживлення посівів озимого ріпаку