Версія для друку
В Україну з Анд «переселилася» квасениця бульбоносна

В Україну з Анд «переселилася» квасениця бульбоносна

/ Агроновини / Вівторок, 09 лютого 2021 09:05

Квасениця – рослина не нова для України. Деякі різновиди квасениці зазвичай вважають бур’янами на городах. Винятком є тільки квасениця бульбоносна. Однак у нашій країні ця рослина наразі велика рідкість.

Як зазначає SEEDS, зовні квасениця вельми непоказна, головна її цінність – під землею. Бульби квасениці містять багато крохмалю – до 25%. За рівнем вмісту щавлевої кислоти сорти діляться дві групи: кислі сорти і солодкі.

Колір бульб квасениці бульбоносної, вкритої м’ясистою лускою, залежить від сорту. Він може бути жовтим, фіолетово-пурпурним, червоним, або ж яскраво-червоним.

Хоч зовнішні цей овоч схожий на картоплю від неї він відрізняється більш гострим смаком.

Найбільше поширення в кулінарії отримали бульби квасениці бульбоносної. Вони вживаються в їжу, як в свіжому, так і в приготованому вигляді. Бульби квасениці використовують так само, як і картоплю – їх варять, смажать, запікають і тушкують.

У свіжому вигляді бульби квасениці відрізняються вишуканим злегка гострим смаком і хрусткою структурою, що робить цей овоч ідеальним інгредієнтів для приготування салатів і холодних закусок.

Крім бульб в їжу вживаються листя і молоді пагони. Завдяки підвищеному вмісту щавлевої кислоти вони відрізняються більш гострим смаком. Їх теж додають до салатів.

Розводять рослину виключно за допомогою бульб.

Бульби квасениці бульбоносної дозрівають досить довго – до 160 днів. Тому в середній смузі її потрібно вирощувати через розсаду: на початку квітня бульби висаджують в горщики, в кінці травня розсаду переселяють в город.

Батьківщина квасениці Центральна і Південна Америка. У Колумбії, Перу, Болівії і Чилі її вирощують не менше ніж картоплі і називають «ока». Активно культивують квасеницю в гірських районах. Рослина ця невибаглива, що робить вирощування квасениці в складних кліматичних умовах Анд дуже популярним.

Головна проблема в тому, що у себе на батьківщині квасениця бульбоносна вирощується високо в горах, а там прохолодно. При температурі вище + 30°С кислиця припиняє ріст. Тому вирощувати цей диво-овоч краще в регіонах з прохолодним літом.

Читайте також: Кавунова редька стала новим трендом на ринку

 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026