Версія для друку
В Україні різко подорожчали соціальні продукти

В Україні різко подорожчали соціальні продукти

/ Агроновини / Понеділок, 29 листопада 2021 12:37

В Україні зафіксували значне подорожчання низки продовольчих продуктів, зокрема соціальних, таких як крупи, макаронні вироби, борошно й хліб.

Про це повідомляє академік НААН, доктор економічних наук, професор Ануш Балян на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, зростання цін на продукти першої необхідності у роздрібній мережі має тривожну тенденцію. Адже виробникам через енергетичну кризу доводиться підвищувати ціни, і дехто грає на спекулятивних опціях.

«Кілограм гречки вже здорожчав на 17,5%, рису – майже на 28%, манної крупи – на 17,3%. На 20-22% зросла вартість хліба популярних сортів. Сезон цукроваріння лише розгортається, а вартість цукру вже підскочила на 27-30%. До 45-50 гривень за десяток зросла вартість яєць у магазинах, і це тільки проміжний показник. Але і цей стрибок не настільки разючий, як ціни на олію, яка здорожчала на 67%», – зазначила Балян.

Вона зауважила, що справжнім ціновим лідером став продукт, який звикли вважати українським національним надбанням – сало. Перехід свиноферм на м’ясні породи спричинив стрімке зростання вартості соціальної закуски. На ринках столиці найдешевше сало вартує 170-180 гривень, а кращі сорти – 350. І це – попри рекордний імпорт дешевої свинини з Європи, який сягнув понад 6 тисяч тонн.

Так само здорожчання сала та м’яса на тлі підвищення цін на енергоносії спричинило «ефект доміно» у м’ясопереробці. Так, індекс росту цін на ковбасні вироби та сосиски сягнув 104%.

«Дуже часто диспропорція між цінами виробника та цінами на продукти у роздрібі є шаленою. Але ж, за твердженням закону Парето, 20% зусиль дають 80% результату. І навпаки. Тож українська торгівля чітко дотримується такої догми», – коментує Балян.

Вона також зауважила, що низку вітчизняних харчових продуктів переважно вивозять за кордон, і це також зумовлює підвищення цін на внутрішньому ринку. Зокрема, Україна експортує близько 80 тисяч тонн меду, що становить понад 90% від його виробництва. Відтак вартість цього продукту для українців сягнула 400 грн за літр.

На думку науковиці, така диспропорція цін може спровокувати продовольчу кризу.

«Ми, аграрії, переймаємося тим, щоб на тлі здорожчання електрики та газу прийдешня зима ще й не була голодною. Насамперед для українців, чиї доходи вже з’їдають ціни, що стрімко зростають. Добре, що цим займаються ООН та доброчинці. Ілон Маск вже веде переговори з ООН про те, як вони можуть витратити його 6 мільярдів доларів на боротьбу з голодом у світі. Чи не час наслідувати приклад й українським багатіям? Тим більше, що у них в руках ринок енергоносіїв, а це – фактична влада», – резюмувала пані Ануш.

Нагадаємо, що у Раді пропонують запровадити державне регулювання цін на олію.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026