Версія для друку
На Київщині збирають до десяти кілограмів фундука з одного дерева

На Київщині збирають до десяти кілограмів фундука з одного дерева

/ Агроновини / П'ятниця, 13 лютого 2026 07:07

У селі Степок, що на Київщині, є фундуковий рай, який створили подружжя Тетяна та Михайло Курченки. Їхньому саду вже десять років, сьогодні тут росте вже 170 дерев.

Про це повідомляє Таращанська міська територіальна громада.

Основні сорти: каталонський та барселонський. Є й нові – для випробування. Якщо саджанець справжній, не сіянець, то вже наступного року показує перший горішок. Родина такі правильні саджанці вже самі вирощують для реалізації.

«Садочок невисокий, ми щороку підрізаємо молоду порість, формуємо дерево, щоб росло правильно. Перші саджанці замовляли в Польщі – вибирали такі, щоб були великі горішки, тоненька шкурочка і щоб самі висипалися після дозрівання», – розповіла Тетяна Курченко.

Фундук потребує уважності: його обробляють від грибка, шкідників, черв’ячків. У лютому сад вкривається червоними язичками квітів – саме тоді починається цвітіння, і життя у саду пробуджується раніше, ніж у всіх інших дерев.

Читайте також: Сучасні сорти мигдалю починають вирощувати практично на всій території України

З одного дерева збирають у середньому п’ять кілограмів, а з найурожайніших – десять. І хоч урожай солідний, у продаж він не потрапляє: горіхи розкуповують друзі, знайомі, а трохи йде через інтернет.

«Беруть, бо знають – наш фундук смачний, солодкий. Ми навіть розробити власну технологію лущення», – додає Тетяна Курченко.

Поруч із фундуком ростуть яблуні, груші, сливи, персики, виноград і лохина. Виноградник родини налічує понад двісті кущів, серед яких більше ста сортів столових і десять винних.

Сьогодні дедалі більше людей, які прожили півжиття в містах, однак потім повертаються до села. Тетяна та Михайло Курченки працюють у задоволення, ведуть блог, діляться знаннями, знімають відео про обрізку, догляд, сорти.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026