? Розкажіть, будь ласка, з чим ви приїхали на виставку і про враження від неї.
Богдан Круглик: — Приїхали на виставку ми точно з гарним настроєм і з великими цілями. Я, до речі, не всю виставку обійшов і не всю виставку бачив, фізично не вистачило просто часу. Більшість часу ми проводили в Павільйоні № 21, це павільйон інновацій. Також ми проводили час на стендах трендсетерів в цілому агросекторі. Це стенди John Deere, CNH, та інші, хто формують майбутнє агро галузі в інноваціях.
Якщо подивитись на павільйон 21, там вже видно проривні інновації — фактично «розумний будинок» для фермера, але на рівні цілої виробничої системи. Це про майбутнє «розумної ферми»: автоматизоване управління технікою, проесами й ресурсами в режимі реального часу. По суті, це вже крок до роботизації: ми забираємо людину з кабіни трактора і пересаджуємо її в офіс, де вона керує машино-тракторним парком як цифровим флотом та всіма виробничими процесами дистанційно.
Виклики для України та Штучний Інтелект
— На цьому павільйоні бачимо чіткий тренд: стрімке зростання кількості стартапів і рішень на основі штучного інтелекту. Український агросектор вже інтегрує такі технології — зокрема, EcoRobotix, розумний обприскувач, що за допомогою AI розпізнає культуру та бур'яни і вносить препарат точково.
Ще два роки тому це була фактично єдина компанія на ринку. Сьогодні — щонайменше три гравці рухаються в тому самому напрямку. Це гонка моделей і даних: чим більше років досвіду та якісних навчальних даних, тим точніше розпізнавання і тим вища цінність продукту.
Через 5–10 років це стане стандартом ринку — не «інновацією», а базовою вимогою. До речі, на нідерландському ринку EcoRobotix вже продано понад 150 машин. Там це вже musthave у високоінтенсивному виробництві — овочівництві, ягідництві, квітівництві.
Тренд Роботизації Овочівництва та Садівництва
— Вразили стенди, що демонструють нову епоху в овочівництві та садівництві — повну інтеграцію автоматизації та роботизації. Це вже не просто технологічна мода, а неминучий тренд, спричинений дефіцитом людських ресурсів у цих напрямках. Ми однозначно побачимо, як роботизовані рішення дедалі активніше заміщатимуть ручні процеси — від збирання до обприскування. Менше людського втручання, більше точності, стабільності та передбачуваності. Це майбутнє, яке вже формується сьогодні.
В Україні я бачу потужний тренд на найближчі п’ять років — роботизацію процесів в овочівництві та садівництві. Ці напрями вже сьогодні вирізняються структурованістю, системністю та прогнозованістю, що робить їх ідеальними для впровадження автоматизованих рішень. Особливо це стосується садів: щойно висаджений сад — це інвестиція на десятиліття, яку потрібно доглядати максимально раціонально та ефективно. І обробка, і збирання врожаю мають бути точними, стабільними та ефективними. Саме роботизація дає можливість досягти цієї ефективності та підняти продуктивність на новий рівень.
Цифровізація та Український AgriTech
— На виставці були стенди компаній Syngenta Cropwise та XFarm, що презентували свої цифрові рішення для управління агровиробництвом.
Щодо Syngenta, то ця компанія має надзвичайно сильний і технологічно зрілий модуль планування та телеметрії — потужну систему передачі, збору й аналізу даних, що забезпечує високу керованість виробничими процесами. А якщо говорити про XFarm, то їхня платформа вирізняється глибоким агрономічним супроводом та розвиненою системою підтримки: інтелектуальний асистент, інтеграція елементів штучного інтелекту, персоналізовані рекомендації та розширені інструменти для прийняття рішень.
Фактично, Syngenta — це сильний технологічний фундамент керування даними, тоді як XFarm — це більш комплексний агрономічний мозок, який підсилює фермера у щоденних рішеннях.
Те, чого нам сьогодні справді бракує, — це сильного ринку власних AgriTech-рішень. На Agritechnica ми чітко побачили: українських стартапів у цій сфері практично не було. І це показник того, що ми поки що більше імпортуємо інновації, ніж створюємо їх у себе. Це велика втрата можливостей, але водночас — величезна перспектива. Я, як експерт Українського фонду стартапів, можу це підтвердити: щокварталу оцінюю 20–30 проєктів, і серед них майже немає тих, що пропонували б справді проривні рішення для агросектору.
AgriTech в Україні — це поки що незаповнена ніша. Але саме вона може стати одним із ключових напрямів розвитку інноаційної економіки.
Український AI-агент «Арні»
— Компанія FRENDT, яка входить в AgriTech-комітет, була дотична до розробки стратегії в Україні — AgriFoodTech-стратегії. Там видно тренди, які будуть розвиватися.
Один із наших продуктів FlyAgData — це система, яка збирає дані (агрономічні, технічні) з полів і передає в офіс для того, щоб приймати управлінські рішення.
Метою проєкту стало надання аграріям інструменту для повного контролю польових операцій та мікроклімату — без складних інтеграцій, дорогих сервісів і залежності від імпорту.
FlyAgData-контролер — це ключовий елемент системи, який встановлюється на будь-який сільськогосподарський агрегат — трактор, обприскувач, сівалку, культиватор чи розкидач — і в реальному часі фіксує параметри виконання кожної технологічної операції. Він реєструє швидкість руху, витрати пального, відхилення від заданої норми, періоди простою та якість обробки поля, забезпечуючи повну цифрову картину процесу без втручання оператора. На основі цих даних аграрії отримують не лише поточний контроль, а й глибоку аналітику: перевірку рівномірності висіву, дотримання технологічних карт під час обприскування, оцінку витрат по кожному агрегату, фіксацію простоїв чи помилок механізаторів. Знаю також, що в Україні є людина і команда, яка розробляє свого AI-агента для агробізнесу та агрономії, він називається «Арні», це — Олександр Тихий, компанія «САН АГРО». «Арні» працює вище середнього рівня агронома-експерта. Це доволі цікаво в майбутньому, тому що це буде асистент для консультантів, для фермерів, для агрономів, щоб ефективніше приймати рішення.
Європейські партнери часто зіштовхуються з тим, що не можуть створити по-справжньому логічні, адаптивні та життєздатні моделі для польових умов. Українці ж мають унікальну здатність працювати в даному напрямку — ми гнучкіші, краще відчуваємо поле та реальні виробничі процеси. Уся ця технологічна еволюція спрямована на одне — мінімізувати людські помилки й нераціональні дії в полі. Адже саме через неправильні рішення, неточність або банальну втому ми втрачаємо від 30 до 50 відсотків потенційної продуктивності. Інновації тут — не про заміну людини, а про підсилення її можливостей. Про те, щоб фермер отримував максимум ефективності з кожного гектара.
AGRITECHNICA
— Для мене Agritechnica в Ганновері — це як «День поля» в Україні чи виставка «Агротитани», лише масштабніша. Ти кожен раз, коли системно відвідуєш її, вже їздиш до друзів і партнерів, щоб провести час, поспілкуватися. Це «тусовка» вже більш для того, щоб побачитися і розповісти, а як взагалі справи.
На цьогорічній Agritechnica було надзвичайно багато українців, і передусім — багато українських фермерів. Відчувалося, що наші аграрії стають дедалі цілеспрямованішими, амбітнішими й відкритішими до нових технологій. Вони вже не просто спостерігають за світовими трендами — вони хочуть трансформуватися, впроваджувати інновації й будувати сучасне виробництво.
Можу впевнено сказати: на виставку приїхали одні з найрезультативніших, найпродуктивніших підприємств України — ті, хто формує тренди, а не слідує за ними. Це ще раз доводить, що український агросектор готовий до якісного стрибка вперед.
Що далі?
— Майбутнє агросектору однозначно належить високотехнологічному виробництву. Сучасні тренди, які ми побачили на Agritechnica, чітко показують: країни, що роблять ставку на інновації, цифровізацію та автоматизацію, стають лідерами глобального ринку. І Україні пора перейти від ролі постачальника сировини до позиції держави, яка створює технологічний, інтелектуальний і високоякісний продукт із доданою вартістю. Це не просто еволюція — це стратегічний крок до економічної стійкості, конкурентоспроможності та світового визнання.
Ми ж, як компанія, беремо на себе роль інтегратора інновацій: поєднуємо передові технології, дані, автоматизацію та аналітику, щоб українські господарства могли працювати точніше, ефективніше та результативніше. Це шлях, яким має йти вся галузь, і ми вже впевнено прокладаємо його разом із фермерами.
Розмовляла Олена Ковалинська,
редакція урналу «Агробізнес Сьогодні»
