Зміна клімату — тепліше і сухіше літо, м’які зими — розширюють можливості садівництва в Україні. Рослини, які раніше вважали занадто теплолюбними, починають успішно обробляти на території країни. Незвичайний вигляд екзотичних культур робить їх привабливими для вирощування на садових ділянках

Як що вірити вченим Каліфорнійського університету, велика рогата худоба є головним винуватцем сільськогосподарських викидів метану на планеті. То ж борці з парниковим ефектом вже давно точать ніж на корів. Та, водночас, пропонуються і більш гуманні методи скорочення тваринного метану, деякі з них доволі екзотичні.

Унаслідок глобального потепління погода стає непередбачуваною й ставить під загрозу вирощування сільськогосподарських культур. На рівні ООН до 2030 року планують скоротити викиди парникових газів на 45% і досягти нульового рівня до 2050 року. Однак у світовій спільноті поки що немає згоди, як саме цього досягти. Клімат і надалі змінюватиметься. Фермерам у вирощуванні плодоовочевих культур потрібно пристосовуватися до кліматичних змін і зменшити негативний вплив аграрного виробництва на довкілля

Сьогодні багато агропідприємств, зокрема агрохолдинг A.G.R. Group, пристосовують свої технології вирощування культур до кліматичних умов, що стрімко змінюються, і планують свої технології таким чином, щоб отримувати з гектара більше, а витрачати менше. У компанії A.G.R. Group вибір елементів і методів ґрунтується на наукових підходах, світовому досвіді та власних дослідженнях і експериментах.

Зміни кліматичних умов на глобальному й регіональному рівнях особливо виразно постали з початку 70-х років минулого століття. Такі явища не оминули й Україну, а південні регіони протягом останніх десяти років взагалі майже постійно перебували в екстремальних погодно-кліматичних умовах.

Найбільші витрати в технологіях вирощування культур відводять системі добрив. Добрива є найвпливовішим чинником підвищення врожайності культур. Застосування норм добрив під культури багато в чому залежить від погодно-кліматичних умов і типу ґрунтів. Для різних кліматичних умов і місць розташування регіонів характерні певні види ґрунту.

У переважній більшості вітчизняних аграрних господарств практикується так звана комерційна сівозміна. Фермери сіють те, що може гарантовано дати прибуток без зайвої мороки зі збутом. Здебільшого це озима пшениця, соняшник, кукурудза й озимий ріпак. Останні дві культури автоматично відпадають у посушливих регіонах, що спричиняє поступове нагромадження агрономічних проблем.

Країна стала переважно експортером сировинної сільгосппродукції без переробки і отримання додаткової вартості. У великих господарствах-холдингах відбулося під впливом закордонних компаній пряме перенесення культур, сортів, гібридів і технологій переважно із західної Європи в Україну. Представники цих компаній найбільш бажані візитери у всіх управлінських сільгоспорганах держави, а створені асоціації цих компаній інколи нав’язують рішення, які вигідні передусім для них.

Зниження температури повітря в листопаді й загалом класична осінь у жовтні дещо відвернули нас від сумних думок про зміни клімату. На противагу минулому року, коли впродовж усього осінньо-зимового періоду було тепло й сухо, нині маємо цілком нормальну погоду. Дощі були, хоча й не скрізь, температура знижується поступово, озимина буяє, листя на деревах жовтіє та опадає, гриби можна косити косою — чого ж іще треба…

Нинішній стан речей, за усієї непередбачуваності природи, також є прямим наслідком активного і незрідка бездумного господарювання на багатостраждальній українській землі. Спочатку тут провадили гучну кампанію із осушення боліт, створення штучних морів, прокладення каналів та інших неоднозначних інфраструктурних заходів. Після того кинулися в іншу крайність, декларуючи, що головне у сільському господарстві — це рентабельність, тобто, максимальний прибуток з гектара. При цьому роль контролюючих органів було зведено до нанівець.