agro business 160 160

Посуха: що далі?

Посуха: що далі?

/ Думки про важливе / Вівторок, 25 серпня 2020 11:58

Нинішній стан речей, за усієї непередбачуваності природи, також є прямим наслідком активного і незрідка бездумного господарювання на багатостраждальній українській землі. Спочатку тут провадили гучну кампанію із осушення боліт, створення штучних морів, прокладення каналів та інших неоднозначних інфраструктурних заходів. Після того кинулися в іншу крайність, декларуючи, що головне у сільському господарстві — це рентабельність, тобто, максимальний прибуток з гектара. При цьому роль контролюючих органів було зведено до нанівець.

Розорюється кожен більш-менш рівний шматок землі, занехаяно сівозміну, вирубуються лісосмуги, щороку палає стерня, а тваринництво набуло статусу екзотики, як і внесення органічних добрив. Поряд з тим во ім’я тієї ж таки рентабельності поля і досі заливаються ударними гербіцидами невідомого походження та інсектицидами масового ураження, що призводить до знищення біоти в грунті і фізичного знищення таких корисних комах, як бджіл.

Ці апокаліптичні рядки — це гірка правда, яка накладається сьогодні на вже згадуваний дефіцит опадів та наростаючу світову економічну кризу, пов’язану із коронавірусом. Одне тягне за собою інше, і немає інакшої ради, аніж бодай сьогодні спробувати пом’якшити цей весь негатив. Адже більш-менш працювати за умов посухи можна лиш зважившись на доволі відчутні зміни в технології. Це, звісно, стосується не усіх господарств, тому ми пропонуємо звернути увагу позитивний досвід роботи тих агровиробників, які зберегли або вчасно оновили ефективні елементи технології.

Ми не будемо писати про технологію обробітку грунту та про зрошувальні системи. Перше — справа суто індивідуальна для кожного поля, тому чи варто зберігати традиційну технологію, чи ж перейти на стрип-тілл та но-тілл, об’єктивно можуть вирішити лише у самому господарстві. З іншого боку ми не можемо оминути увагою очевидні переваги вертикальної технології, про які нам довелося дізнатися останніми роками на досвіді господарств Одеської, Миколаївської, Донецької та інших областей. Практично по всій Україні дуже добре себе зарекомендував смуговий обробіток грунту із залишанням пожнивних решток на поверхні. І зрештою завжди лишається но-тілл. У всякому разі ідея залишання принаймні частини пожнивних решток на поверхні поля чи у міжряддях в плані збереження вологи видається цілком ефективною.

Друге, тобто, сподівання на зрошення є справою не зовсім певною з огляду на дорожнечу устаткування, обмеженість запасів підземної вологи в Україні та інші супутні фактори. На фоні загального обміління річок і зникнення води у колодязях говорити про масштабну реалізацію зрошувальних проектів не варто. Це може призвести до ще більшої посухи та дефіциту вже питної води. Тому в подальшому цей напрямок розвиватиметься більше у вигляді краплинного зрошення овочевих, ягідних та особливо цінних культур. Висновок: доведеться працювати за тих умов, які є…

Ще перед карантином, нам вдалося побувати та поспілкуватися із агровиробниками, які працюють у східних областях, зокрема, на Донеччині. Що нас приємно вразило перш за все: відсутність традиційних нарікань на погоду і посуху! Мовляв, скільки б не було вологи в грунті, її однак потрібно використати на повну. Як це зробити?

Ми відвідали три господарства і у кожному із них функціонують ферми ВРХ. Вони не дають надприбутків і балансують на рівні 10-15% рентабельності (а із врахуванням інфраструктурних вкладень це взагалі «нуль»), але свою справу роблять. Ми маємо на увазі можливість щороку на 15-20% оброблюваних площ у господарстві вносити органічні добрива. Ця дідівська технологія дає змогу покращити механічні властивості грунту, посиливши його вологовбираючі властивості, активізувавши життєдіяльність біоти в грунті. При цьому грунт збагачується широким спектром доступних мікроелементів, що позитивно впливає на стійкість посівів до стресів, в тому числі за посушливих умов.

09 424 25

Свого часу ми побували в аналогічних господарствах в південних областях, де також гній робить свою природою призначену справу. Врожайність там вища, а мінеральних добрив потрібно вносити менше. Ось нам і рентабельність.

Необхідно вже зараз переглядати і технологію внесення мінеральних добрив. Сьогодні десятки господарств по всій Україні успішно застосовують технологію припосівного внесення рідких спеціалізованих сумішей. Це КАС із сіркою та цинком під кукурудзу, це фосфор-азот-цинк під соняшник, це коктейлі мікроелементів. Цільове їх внесення безпосередньо в зону розташування насінини у рідкому вигляді сприяє швидшому та повнішому засвоєнню поживних речовин. Окрім цього така технологія дає змогу використовувати в рази нижчі норми добрив, виграючи за рахунок підвищеної ефективності.

Наприклад, в одному із великих господарств Кропивницької області, яке працює в посушливих умовах, припосівне внесення 40 л/га суміші азот-фосфор-цинк (8:24) дає змогу збирати до 40 ц/га соняшнику. При цьому врожайність озимої пшениці, при сівбі якої застосовуються також рідкі добрива, перевищує 80 ц/га. Це саме той випадок, коли вдається максимально ефективно використати ті мінімальні запаси вологи, які є в грунті.

За нашими спостереженнями за умов нестачі вологи велика кількість азотних добрив не те малоефективна, а завдає відчутної шкоди посівам. Цей фактор потрібно брати до уваги, акцентувавши технологію не на кількості, а на доступності азоту для рослин. Аналогічним чином слід поставитися до фосфору, який у складі традиційних добрив незрідка осідає мертвим вантажем в грунті. Варто звернути увагу на легкорозчинні фосфорвмісні добрива із пролонгованою дією, у складі яких цей елемент перебуває у декількох формах. Закладання їх нижче насінини при сівбі на 8-12 см дає змогу забезпечити швидкий старт сходів та потужний розвиток кореневої системи.

Чимало агрономів скептично ставиться до листових підживлень посівів мікродобривами та антистресантами. Виходячи із наших спостережень та спілкування із господарствами, котрі напрацювали ефективну технологію вирощування в умовах посухи, це не так. Головне — правильно підібрати препарати, і при цьому вчасно та якісно їх внести. Амінокислоти, гумати, хелатовані мікроелементи — можна підібрати водночас недорогу і дієву робочу суміш, яка додасть наснаги посівам, пом’якшивши дію стресових чинників.

Не менш важливою є зміна підходів до захисту посівів. Сучасні фунгіцидні препарати відомих виробників володіють, окрім захисної, також фізіологічною дією на рослини. В складі протруйників стимулюють енергію росту насіння, а будучи внесені по листу, істотно продовжують та покращують процеси фотосинтезу, пом’якшуючи дію таких стресових чинників як посуха. До того ж, правильно розрахована система захисту посівів від хвороб дає змогу рослинам не витрачати життєві сили на боротьбу із збудниками захворювань, сконцентрувавшись на протистоянні іншим стресовим факторам.

Правильно підібраний фунгіцидний протруйник чи фунгіцид, використаний своєчасно — це мінімум 3-4 ц/га прибавки на соняшнику і до 8-10 ц/га — на зернових.

І нарешті маємо звернути увагу на те, що особливої уваги набуває співпраця із виробниками і продавцями засобів агровиробництва. Кожен агрегат, кожен препарат чи добриво має оптимальні рекомендації для максимально ефективного застосування. Над цим потрібно працювати. Та, звісно, сподіватися на погоду — без цього нікуди.

 

Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 27 лютого 2024
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
27 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.