Вплив зміни клімату на поширення нових плодово-овочевих культур в Україні
Зміна клімату — тепліше і сухіше літо, м’які зими — розширюють можливості садівництва в Україні. Рослини, які раніше вважали занадто теплолюбними, починають успішно обробляти на території країни. Незвичайний вигляд екзотичних культур робить їх привабливими для вирощування на садових ділянках
З клімату з’їхали, або чому корів потрібно годувати нарцисами
Як що вірити вченим Каліфорнійського університету, велика рогата худоба є головним винуватцем сільськогосподарських викидів метану на планеті. То ж борці з парниковим ефектом вже давно точать ніж на корів. Та, водночас, пропонуються і більш гуманні методи скорочення тваринного метану, деякі з них доволі екзотичні.
Зміна клімату та сільське господарство: як адаптуватися
Унаслідок глобального потепління погода стає непередбачуваною й ставить під загрозу вирощування сільськогосподарських культур. На рівні ООН до 2030 року планують скоротити викиди парникових газів на 45% і досягти нульового рівня до 2050 року. Однак у світовій спільноті поки що немає згоди, як саме цього досягти. Клімат і надалі змінюватиметься. Фермерам у вирощуванні плодоовочевих культур потрібно пристосовуватися до кліматичних змін і зменшити негативний вплив аграрного виробництва на довкілля
Шляхи оптимізації витрат в агрохолдингу A.G.R. Group у вирощуванні культур
Сьогодні багато агропідприємств, зокрема агрохолдинг A.G.R. Group, пристосовують свої технології вирощування культур до кліматичних умов, що стрімко змінюються, і планують свої технології таким чином, щоб отримувати з гектара більше, а витрачати менше. У компанії A.G.R. Group вибір елементів і методів ґрунтується на наукових підходах, світовому досвіді та власних дослідженнях і експериментах.
Хурма — королева нішевого садівництва Півдня України
Зміни кліматичних умов на глобальному й регіональному рівнях особливо виразно постали з початку 70-х років минулого століття. Такі явища не оминули й Україну, а південні регіони протягом останніх десяти років взагалі майже постійно перебували в екстремальних погодно-кліматичних умовах.
Сучасні тенденції в системі добрив культур з огляду на зміну клімату
Найбільші витрати в технологіях вирощування культур відводять системі добрив. Добрива є найвпливовішим чинником підвищення врожайності культур. Застосування норм добрив під культури багато в чому залежить від погодно-кліматичних умов і типу ґрунтів. Для різних кліматичних умов і місць розташування регіонів характерні певні види ґрунту.
Згадати про сівозміну
У переважній більшості вітчизняних аграрних господарств практикується так звана комерційна сівозміна. Фермери сіють те, що може гарантовано дати прибуток без зайвої мороки зі збутом. Здебільшого це озима пшениця, соняшник, кукурудза й озимий ріпак. Останні дві культури автоматично відпадають у посушливих регіонах, що спричиняє поступове нагромадження агрономічних проблем.
Чому вітчизняне агровиробництво врятує українська селекція
Країна стала переважно експортером сировинної сільгосппродукції без переробки і отримання додаткової вартості. У великих господарствах-холдингах відбулося під впливом закордонних компаній пряме перенесення культур, сортів, гібридів і технологій переважно із західної Європи в Україну. Представники цих компаній найбільш бажані візитери у всіх управлінських сільгоспорганах держави, а створені асоціації цих компаній інколи нав’язують рішення, які вигідні передусім для них.
Як сильно впливатимуть кліматичні зміни протягом наступних 10-20 років
Зниження температури повітря в листопаді й загалом класична осінь у жовтні дещо відвернули нас від сумних думок про зміни клімату. На противагу минулому року, коли впродовж усього осінньо-зимового періоду було тепло й сухо, нині маємо цілком нормальну погоду. Дощі були, хоча й не скрізь, температура знижується поступово, озимина буяє, листя на деревах жовтіє та опадає, гриби можна косити косою — чого ж іще треба…
Посуха: що далі?
Нинішній стан речей, за усієї непередбачуваності природи, також є прямим наслідком активного і незрідка бездумного господарювання на багатостраждальній українській землі. Спочатку тут провадили гучну кампанію із осушення боліт, створення штучних морів, прокладення каналів та інших неоднозначних інфраструктурних заходів. Після того кинулися в іншу крайність, декларуючи, що головне у сільському господарстві — це рентабельність, тобто, максимальний прибуток з гектара. При цьому роль контролюючих органів було зведено до нанівець.