У зв’язку з цим захист здоров’я рослин та фітосанітарні заходи (або карантин рослин) набувають особливого значення. Проте фітосанітарні заходи також можуть діяти і як торговельні бар’єри та бути значним тягарем для сільгоспвиробників. Саме це спірне питання і стало темою агродебатів на тему «Регулювання у сфері карантину рослин: скільки втрачають сільгоспвиробники?», організованих асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки проекту USAID Агроінвест.
Так, зі слів представників аграрного бізнесу, надмірний фітосанітарний контроль та сертифікація призводять до значних витрат з боку приватного сектору та заважають як внутрішній, так і зовнішній торгівлі. Експерти наголошують, що для держави важливо знайти баланс між безумовною потребою захищати здоров’я рослин та необхідністю стимулювати торгівлю і конкурентоспроможність вітчизняних виробників на внутрішніх та зовнішніх ринках.
Згідно з аналітичними даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), загальні витрати приватного сектору на дотримання вимог у сфері карантину рослин становлять близько 1,05 млрд грн у 2011 році. З розрахунку на одиницю виробленої продукції рослинництва це майже в 7,5 разів перевищує аналогічний показник у ЄС. З іншого боку, за інформацією Держветфітослужби, протягом останніх 4-х років зафіксоване суттєве збільшення території поширення усіх регульованих шкідливих організмів, в окремих випадках територія поширення збільшилась у 38 разів.
Основною причиною такої ситуації, на думку експертів, є тотальний фітосанітарний контроль над торговельними потоками. Фактично 100 % внутрішнього та 90 % зовнішнього товарообороту України продукцією рослинного походження підлягає обов’язковій фітосанітарній експертизі та сертифікації. Найбільше потерпають внутрішня торгівля та експорт.
«Доцільність такого тотального контролю важко зрозуміти з точки зору вимог міжнародних стандартів у сфері карантину та захисту рослин, які передусім вимагають, щоб фітосанітарні заходи мали належне технічне/наукове обґрунтування. З точки зору оцінки фітосанітарних ризиків та економічних наслідків, щонайменше підозрілою виглядає доцільність тотального контролю торговельних потоків з метою запобігання поширенню підкарантинних організмів, які становлять лише 3 % усіх шкідливих організмів України», — наголошує експерт проекту «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Міжнародної фінансової корпорації Олег Нів’євський.
Фахівець додав, що в ЄС, наприклад, діє принцип «Єдиного ринку», який передбачає мінімальне втручання у рух продукції всередині країни. В Україні приватному сектору потрібно в обов’язковому порядку отримувати три види сертифікатів, що засвідчують фітосанітарний стан об’єктів регулювання у сфері карантину рослин: карантинний дозвіл на імпорт або транзит, карантинний сертифікат для переміщення з однієї карантинної зони в іншу (тобто на внутрішню торгівлю/перевезення) та фітосанітарний сертифікат на експорт.
В Україні сертифікат видається на кожну партію (вагон/авто/судно) об’єкта регулювання після проведення карантинного огляду та фітосанітарної експертизи. Оскільки на практиці відбір проб закінчується тільки після завантаження транспортного засобу, то, наприклад, один день простою 50-тис. тонного судна може коштувати до 20–25 тис. дол. США. Зважаючи на це, видача сертифікатів у сфері карантину рослин відбувається у спосіб, що несе додаткові втрати для всіх учасників зернового ринку.
Врешті-решт витрати, пов’язані із регулюванням у сфері карантину рослин, перекладаються на плечі сільськогосподарських виробників у формі нижчих закупівельних цін. Наприклад, для виробників зернових та олійних культур такий втрачений дохід, за оцінками IFC, становить 1,3–1,8 дол./т, або близько 1 % експортної ціни. Сукупні (офіційні та неофіційні) витрати на дотримання вимог у сфері карантину рослин у 2011 році сягали більше 1,05 млрд грн, або майже 132 млн дол.
«Всі розуміють, що сьогодні сільгоспвиробники перебувають не в кращому стані, тому що все дорожчає, і вартість сільгосппродукції, на жаль, не має такої динаміки пропорційно ресурсам виробництва зростати. Сьогодні держава не може допомогти аграріям пільговими кредитами чи певними програмами державної підтримки, але вона може створити такі документарні умови, які сприятимуть покращенню фінансового стану аграріїв, позбавляючи їх додаткового фінансового навантаження. Адже за нашими приблизними розрахунками, в середньому ми втрачаємо 12 грн/т, це не беручи до уваги накладних витрат», — зазначила заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Інна Мєтєлєва.
Фахівці додають, що в окремих випадках ці витрати можуть бути суттєво вищими. Зі слів генерального директора УКАБ Володимира Лапи, законодавство дозволяє видавати фітосанітарний сертифікат протягом 5 днів, а простій завантаженого судна за такий період обійдеться власнику зерна до 3–5 дол./т. Тим часом, наприклад, у Європейському Союзі корабель виходить із порту протягом 2 годин після завантаження. Таким чином, існує нагальна потреба у реформуванні та приведенні фітосанітарних заходів України до міжнародних стандартів та зобов’язань. Стратегічною метою повинно стати наближення законодавства України у сфері карантину та захисту рослин до законодавства ЄС, що вимагається ст. 64 Угоди про Асоціацію з ЄС. Але вже перед початком збору нового врожаю можна щонайменше втричі зменшити навантаження карантину рослин на приватний сектор, а саме:
- переглянути та суттєво скоротити список підкарантинної продукції (за зразком ЄС);
- скоротити терміни та переглянути порядок оформлення та видачі сертифікатів у сфері карантину рослин.
Водночас у Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України переконані, що без відповідних сертифікатів українське зерно нікому не буде потрібне на зовнішньому ринку. «Ми не стоїмо на тому, щоб збільшувати тиск на виробника, а захищаємо нашу країну. Адже Україна є одним з основних гравців на зерновому ринку, і я не вважаю правильним взагалі відмовитись від фітосанітарного контролю зернових. Нашими контрагентами у всьому світі є понад 70 країн, які купують зерно. І до місця експорту ми маємо чітко знати, де і яким чином це зерно вирощувалось, хто проводив контроль і боротьбу з карантинними організмами, як воно перевозилось, де зберігалось. Лише після цього ми зможемо сертифікувати і надавати нашому покупцеві впевненість у тому, що вантаж відповідає певним специфічними вимогам тієї чи іншої країни», — вважає заступник директора департаменту фітосанітарної безпеки, начальник управління карантину рослин Держветфітослужби Андрій Челомбітко.
