Збереження вологи, загроза вовчка й обмеженість сівозміни — на ці фактори можна впливати завдяки правильному вибору технології обробітку ґрунту під цю культуру.

Щорічний обробіток поля без сівозміни призводить до того, що ґрунт втрачає родючі властивості. У країнах Європейського Союзу монокультурне вирощування заборонили на законодавчому рівні.

Насичення сівозмін просапними культурами з одночасним зменшенням площ під бобовими посилює процеси мінералізації гумусу. З метою зменшення питомої ваги просапних культур та приведення їх у відповідність з рекомендаціями щодо оптимального співвідношення у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон, необхідно забезпечити науково обґрунтоване чергування культур і пару в сівозміні.

Оцінка показників родючості за останнє десятиліття свідчить про погіршення загального стану родючості орних земель у кожному регіоні України.

Інтенсивні методи ведення землеробства стали головною причиною втрат верхнього родючого шару ґрунту. На полях через використання надмірної кількості мінеральних добрив ґрунт уразливіший до впливу дощу і вітру. Цьому сприяють і риси, які характеризують сучасне ефективне сільськогосподарське виробництво: недотримання (порушення і нехтування сівозмінами), недооцінювання культур проміжного вирощування для вирощування на корм чи сидерат, (рослини родини капустяні, гречка, фацелія та ін.), спалювання соломи на полях, надто часті науково не обґрунтовані заходи обробітку ґрунту, відсутність покривних культур, вирощування тільки одного або двох видів рослин і надлишок пестицидів. Розглянемо цю проблему детальніше.

В умовах Південного Степу соняшник розміщують у сівозмінах із чорним паром незалежно від тривалості їх ротації.

В Україні на сьогодні найкращу перспективу обіцяє вирощування сорго. Перш за все тому, що ця культура пропонує непогану альтернативу кукурудзі.

В сучасних умовах прибуткове ведення сільськогосподарського виробництва не можливе без всебічного аналізу доцільності кожного агротехнічного заходу технологій вирощування польових культур, у тому числі й ячменю ярого.

Сівба сидератів у промислових масштабах — річ не вельми поширена, та все ж реальна. В Україні десятки господарств практикують застосування такої технології, орієнтуючись передусім на те, аби підвищити родючість ґрунтів, зокрема, наситивши їх додатковим азотом. Відіграє певну позитивну роль також мобілізація інших елементів, а також додаткова присутність органіки в ґрунті. Однак ми сьогодні поведемо мову про дещо інакший рівень застосування сидератів, а саме — їх висів як постійних покривних культур з метою досягнення цілої низки агрономічних та економічних переваг.

Глобальні зміни клімату тривожать уже не лише науковців, але й агровиробників. Адже через аридизацію кліматичних умов 17 регіонів України перетворилися на зони ризикованого землеробства.