Щиро кажучи, це було б навіть цікаво, якби не було так сумно… Як можуть розвиватися посіви, які 100 днів не бачили жодної краплини дощу, і при цьому двічі потрапили під пізні приморозки? І до того ж формувати бодай сякий-такий урожай. Чи, навпаки, що робити, коли впродовж двох-трьох тижнів випадає піврічна норма опадів, котра провокує рясний розквіт хвороб рослин і нескінченні хвилі дедалі більш резистентних бур’янів?

Стійке виробництво зерна є стратегічно важливим для економіки та продовольчої безпеки. Адже зерно є основою формування вартості в багаторівневому ланцюгу вітчизняного АПК й однією з найбільших за обсягами надходжень від експорту товарних позицій.

Будь-яке підприємництво не позбавлене певних ризиків, які залежать від того, наскільки вагомий вплив на кінцевий результат мають об’єктивні чинники. Зокрема, у зоні ризикованого землеробства аграріїв постійно супроводжує проблема: якого рівня врожаю очікувати та чи буде він взагалі? Попри це аграрії завдяки своїм зусиллям із використанням потужної техніки здатні зібрати вирощений врожай за різних примх погоди.

Неодноразово на Днях поля, конференціях нам доводилося чути від фермерів: ми здаємо молоко на молочарню за 10–11 грн/л. Це надто дешево! Он подивіться: вода у супермаркеті коштує 15 грн/л! Як так? Це ж несправедливо! Але чи розумно недооцінювати воду?

Розповідати про посуху та її форми нині немає потреби, всі вже добре засвоїли її особливості. Актуальними є інші питання: чому вона виникає, що їй можливо протиставити, як мають діяти аграрії, аби не нести збитків від посухи? Спробуємо підійти до аналізу проблеми послідовно й комплексно.

Напередодні Міжнародного дня захисту озонового шару Колонна зала Київської міської держадміністрації стала осередком екологічної думки України. В Києві пройшов Міжнародний екологічний форум «Екологія: Виклики. Інноваційні рішення», який зібрав сотні небайдужих до долі нашої землі представників органів центральної та місцевої влади, міжнародних екологічних організацій, українських промислових і аграрних підприємств, науковців, екологічних активістів, фахівців у галузі охорони довкілля та енергоефективності.