Те, що свинарство, в принципі, приваблива галузь з точки зору ведення бізнесу, сумнівів немає. Особливо якщо обрати правильний підхід та йти в ногу з часом у плані застосування новітніх технологій. Проте з урахуванням різних факторів (державна підтримка, котра аж ніяк не є стимулом для виробників, не зовсім сприятливі ринкові умови, цінова кон’юнктура тощо) на сьогодні ця галузь дійсно бажає кращого.
І якщо в черговий раз повірити обіцянкам чиновників, то з минулого року молочне скотарство та свинарство визначені як пріоритетні у тваринництві. Відповідно до цього мають бути впроваджені певні кроки, котрі стимулюватимуть розвиток галузі. Про це на семінарі заявив заступник начальника Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Мінагропроду Володимир Пищолка. З його слів, у свинарстві взято курс на відродження цієї галузі з метою забезпечення не лише внутрішніх потреб споживчого ринку, а й експортного потенціалу.
- На розвиток свинарства впливають теперішні виробничі показники, - переконаний чиновник. - Важко говорити про ефективне свинарство в Україні, коли ми маємо 13 поросят на свиноматку із середньодобовим приростом по 360 г. Зрозуміло, це ще не той рівень, який може бути конкурентоспроможним навіть на внутрішньому ринку.
Аналізуючи ситуацію в цілому, пан Пищолка додав, що за останні два місяці зріз імпорт свинини. А це відповідно позначилося на ціновій політиці (зменшення закупівельної ціни), котра спостерігається протягом останнього часу. З інших напрямів, що фінансувалися державою цьогоріч, - будівництво і реконструкція тваринницьких ферм та комплексів, але за умови наявності 1200 свиноматок. Для цього з держбюджету було виділено 500 млн грн.
Продовжуючи тему, генеральний директор УКАБ Володимир Лапа поділився прогнозами стосовно того, чи збережуться високі ціни на ринку свинини у 2011-2012 МР. На думку експерта, наразі динаміка поголів’я свиней стабільна, на це вплинуло підвищення ціни на початку літа. Великі підприємства нарощують свою частку на ринку, відповідно дрібні - зменшують. Очевидно, ця тенденція продовжуватиметься і надалі. Буде відбуватися сегментація ринку, у перспективі значний відсоток залишатиметься у підсобних господарствах населення, як джерело доходів свинарство буде більш стабільне, ніж молочне.
На сьогодні поголів’я свиней в Україні переважно сконцентроване у кількох регіонах - Київській, Дніпропетровській, Донецькій областях.
Основним фактором ціноутворення Володимир Лапа вважає конкуренцію з імпортом. Цьогоріч очікується менш як 200 тис. т м’яса з-за кордону. Що стосується експорту, то у 2011-му показник знизився до 11%, у той час як у 2008 році він сягав майже 30%. Крім того, неабияку роль відіграють обсяги зовнішньої торгівлі, ціни на зерно, боротьба з інфляцією, дозування імпорту, ліквідність банківської системи, а також проблемні аспекти: інтелектуальна власність, доступ до ринків, експортні мита й субсидії, держпідтримка.
Щодо закупівельної вартості свинини, гендиректор УКАБ зазначив:
- Наразі собівартість становить 15 грн/кг, найближчим часом можна розраховувати на ціну до 20 грн/кг. Зниження вартості буде призводити до скорочення поголів’я та зменшення реалізації; підвищення відповідно провокуватиме зростання імпорту та збільшення реалізації.
Єлизавета Святківська, експерт УКАБ та керівник проекту «АгроЕфективність» з огляду на результати порівняльного аналізу підсумувала, що торік у зв’язку з низькими цінами на ринку багато підприємств були збитковими. В таких умовах вижити вдалося тільки тим аграріям, які майже нічого не інвестували у розвиток.
Загалом участь у проекті взяли участь 20 найбільших компаній України, поголів’я яких коливається у межах від 18 тис. до 90 тис. свиней. Проте, як показує аналіз, кількість аж ніяк не впливає на рентабельність, розмір підприємств не принциповий щодо ефективності господарювання.
Якщо говорити про ціну реалізації, то вона у більшості аналізованих підприємств була вищою середньоринкової.
Основною складовою собівартості є корми. І аналіз показав, що у нашій країні частіше піддаються ризикам ті господарства, які не мають власної кормової бази і ті, котрі активно залучають кредити. Проте без останніх розвиток майже не можливий.
- Маємо своєрідний парадокс: ті агроформування, які отримали у спадок з радянських часів старі ферми, котрі згодом відремонтували та відреставрували, залучаючи додаткові ресурси, мали більшу ефективність та прибутковість на відміну від тих, що працювали за новітніми технологіями, - підкреслила пані Святківська.
Підсумовуючи сказане, експерт визначила загальні джерела підвищення ефективності - зниження вартості ресурсів (ціна кормів), зменшення обсягів чи утримання від кредитів із високими відсотками, покращення політики продажу та фінансування (ціна реалізації була нижчою від собівартості, але вищою середньоринкової).
З практичними порадами перед присутніми на семінарі виступив директор компанії «Шауман Україна» Олег Чуб, який повідав «секрети» виробництва: як отримати 30 поросят на свиноматку у рік. Виявляється, це цілком можливо, якщо приділяти значну увагу правильній годівлі, слідкувати за вагою поросят при відлученні тощо.
