«Молочні ріки» обміліли…» - так промовисто й символічно називався круглий стіл, що проходив на початку листопада в інформагентстві «Інтерфакс-Україна», приурочений проблемам розвитку вітчизняного скотарства та молочному виробництву як високоприбутковому бізнесу за участю провідних експертів, представників державних структур тощо.
І справді, питання, винесені на порядок денний, набули неабиякої актуальності. Переробники молока б’ють на сполох, оскільки сировини для виробництва не вистачає, в той час як споживацький попит невпинно зростає. Відповідно проблема досягла апогею: треба щось вирішувати, позаяк Україна ризикує залишитися без молочної продукції, яка виготовлятиметься зі справжнього молока.
Невтішною залишається статистика, що свідчить про скорочення поголів’я ВРХ (порівняно з минулим роком на 3%). Найбільш проблемним залишається промислове скотарство, оскільки саме у цьому секторі спостерігалася тенденція зменшення дійного стада. Правда, протягом останнього місяця у десяти областях України зафіксовано нарощення поголів’я. Крім того, позитивним зрушенням у цьому сегменті є збільшення продуктивності надоїв молока протягом останніх двох місяців. Про це заявив директор департаменту ринків тваринництва Мінагропроду Андрій Гетя. На думку чиновника, «ті важелі впливу, які застосовує міністерство (фінансова підтримка, різні організаційні заходи), і призвели до того, що до кінця року вдалося стабілізувати ситуацію по окремих підприємствах».
Висловив Андрій Гетя і позицію профільного відомства стосовно державних дотацій: 35 коп./л молока. Виявляється, чиновники переконані, що ці дотації не дають можливості інвестувати гроші у бізнес. «Проаналізувавши період від 2001 до 2010 років, в цілому було виплачено 10 млрд грн з надією, що молока стане більше. В результаті - молока не збільшилося. Тому ми пропонуємо ці кошти направити на інші програми, зокрема програму за корову власного відтворення», - переконаний пан Гетя.
Дещо іншої позиції дотримується голова Асоціації виробників молока Андрій Дикун. Він вважає, що саме ці дотації є чудовим стимулом для тих виробників, які хочуть працювати. А таких господарств в Україні за останніх кілька років побільшало, котрі молочне скотарство розглядають не як хобі, а як прибутковий бізнес. Проте з огляду на нестабільну державну політику інвестиції у цю галузь не поспішають вкладати. Причин цьому є дві, переконаний пан Дикун. Насамперед, відсутність гарантій високої ціни на молоко через 8 років (оскільки саме за такий час зможе окупитися проект) та можливість придбати чи орендувати землю для забезпечення худоби кормами у достатній кількості. Умовно кажучи - 1 га на одну голову ВРХ. «На сьогодні для інвестора існує величезний ризик, пов'язаний із вирішенням цих питань. Молочне скотарство - бізнес прибутковий, і це доводять окремі вітчизняні підприємства. Але будь-якому інвестору потрібні гарантії. Якби сьогодні держава запевнила, що після зняття мораторію для виробників будуть надані відповідні умови, котрі б захищали їх від різних посягань, молочна галузь нині розвивалася надзвичайно великими темпами. І люди знайшли б кошти, брали б навіть кредити під великі відсотки, тому що ризик оправданий. Проте коли виникає два ризики: ринок землі і «дорогих» грошей - на сьогодні це робити складно», - вважає президент Асоціації виробників молока. Якщо порівнювати Україну і світ - ми вдвічі відстаємо від Європи та втричі від США, Ізраїлю. Тобто сьогодні в Україні ми досі доїмо 4 тис. л молока на одну голову, коли Ізраїль - 12 тис. л, Америка - 10-12 тис. л. Поясненням цьому є те, що донедавна в нашій державі галузь молочного скотарства не розглядалася з погляду бізнесу. І лише останніх два роки, коли у нас з’явилася відносно стабільна нормальна ціна, сільгоспвиробники змінили своє ставлення. Тому першочерговим завданням наразі є нарощення поголів’я ВРХ та зростання надоїв. Відповідно держава у цьому повинна брати якомога активнішу участь та всіляко сприяти покращення ситуації в цілому.
Як зазначив Андрій Гетя, цього року на фінансування було передбачено 100 млн грн з одного фонду, 2 млрд грн зі спецфонду, 1500 млн грн із загального фонду на компенсації, пов’язані з будівництвом та реконструкцією тваринницьких комплексів. Гроші потроху виплачуються. Частково виплатили за телиць, які господарства закупили у населення. Чиновник сподівається, що до кінця року кошти буде компенсовано в повному обсязі, за винятком спецфонду.
Проте існує альтернативний спосіб збільшення продуктивності корів, використовуючи біотехнологічні розробки, зокрема пробіотичні препарати для ВРХ, які допомагають у підвищенні надоїв та жирності молока, забезпеченні профілактики ацидозу рубця, поліпшенні переварювання зерна силосної кукурудзи, заміні сухих жирів, стерилізації маститного молока для подальшого його використання для годівлі молодняку тощо. Саме такі препарати пропонує компанія Biona. На думку її директора Артура Карганяна, використання цих продуктів дає відчутний економічний ефект, що сприятиме розвитку як окремих господарства, так і галузі молочного скотарства в цілому.
