Версія для друку
Майже 85% лікарських трав Україна закуповує за кордоном

Майже 85% лікарських трав Україна закуповує за кордоном

/ Агроновини / Четвер, 12 вересня 2019 09:10

Іноземні компанії щороку в середньому імпортують траву, корінь і квітку, яка вирощується, заготовлюється та скуповується в Україні, зокрема дикороси, на 32 мільйони доларів.

Майже 85% лікарських трав Україна закуповує за кордоном. Чому так сталося, і наскільки може бути прибутковим бізнес на лікарських травах в нашій країні SEEDS розповів голова президії у UHPA Ukraine Herbal Products Association Роман Михайлич.

«Те що імпортується – воно дешевше, ніж те, що виходить у нас. У нас мало людей, хто цим займається, до того ж наразі в Україні не така велика інфраструктура аби займатися такими речами, зокрема наукова, освітня та інформаційна», - розповів експерт.

За його словами, наразі лікарськими травами займаються тільки невеличкі приватні підприємства, а ще ті, хто в науковій сфері цим активно займаються – дослідна станція лікарських рослин НААН, Інститут агроекології і природокористування НААН.

Читайте також: Лавандові плантації в Україні починають приносити прибуток вже на третій рік

Михайлич зазначає, що іноземні компанії щороку в середньому імпортують траву, корінь і квітку, яка вирощується, заготовлюється та скуповується в Україні, зокрема дикороси, на 32 мільйони доларів. Водночас експортують вони сюди майже на 900 мільйонів доларів. Ось таке співвідношення.

Експерт зазначає, що у нас дуже гарні і кліматичні і екологічні умови для вирощування безпечної та корисної рослинної сировини.

«Дуже цікава сама галузь лікарських рослин. Є фармацевтичний ринок, або ж ринок традиційної медицини, який має потребу у рослинній сировині. Однак хто має її забезпечувати? Це фермери маленькі та середні.

Але для того, щоб вони могли цим займатися, потрібна бути основа: відповідна освіта. Без відповідних рекомендацій, методик, селекції сортів, тих лікарських рослин, які ми сьогодні споживаємо, фермер не зможе цього зробити. Цим має займатися наука. Вона має вивести сорт, відпрацювати методики», - підкреслив Михайлич.

За матеріалами seeds.org.ua

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026