Про це заявив співзасновник проекту Amohive Олег Клочко, передає agri-gator.com.ua.
Версія для друку
Запилення може приносити Україні мільярд доларів щороку
Запилення може приносити Україні мільярд доларів щороку
/
Агроновини
/
Неділя, 10 листопада 2019 06:06
Сегмент запилення може в перспективі приносити Україні більш ніж 1 млрд доларів.
Фахівець наголосив, що в інших розвинених країнах бджолярі мають велику частину доходів не з меду, а саме з запилення.
Мед для іноземних пасічників важливий, але все ж побічний продукт, який вони здають оптовикам за приблизно тією ж ціною що і українці.
«В Україні ще ніхто не оцінював потенціал ринку запилення. Оцінюючи аналогічну ситуацію в інших країнах, можна стверджувати, що наша країна не використовує додатковий ефект від запилення у розмірі одного мільярда щорічно», — розповідає Олег Клочко.
Для порівняння: у Канаді нараховується 7 тис. бджолярів, 70 тис. у Польщі, та більш ніж 200 тис. в Україні.
«Тобто ми маємо цілу армію бджолярів, а сервісу запилення немає», — підсумовує експерт.
Сегмент запилення може в перспективі приносити Україні більш ніж 1 млрд доларів.
Фахівець наголосив, що в інших розвинених країнах бджолярі мають велику частину доходів не з меду, а саме з запилення.
Мед для іноземних пасічників важливий, але все ж побічний продукт, який вони здають оптовикам за приблизно тією ж ціною що і українці.
«В Україні ще ніхто не оцінював потенціал ринку запилення. Оцінюючи аналогічну ситуацію в інших країнах, можна стверджувати, що наша країна не використовує додатковий ефект від запилення у розмірі одного мільярда щорічно», — розповідає Олег Клочко.
Для порівняння: у Канаді нараховується 7 тис. бджолярів, 70 тис. у Польщі, та більш ніж 200 тис. в Україні.
«Тобто ми маємо цілу армію бджолярів, а сервісу запилення немає», — підсумовує експерт.
13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026