Версія для друку
Жаб’ячі лапки та ікра равликів: під Львовом працює незвичайна ферма

Жаб’ячі лапки та ікра равликів: під Львовом працює незвичайна ферма

/ Агроновини / Четвер, 26 листопада 2020 09:04

Під Львовом працює незвичайна для України ферма, де вирощують равликів і жаб. Історія ферми почалася 5 років тому, коли Андрій Дзюбан і Артем Хмиз відкрили ресторан французької кухні у Львові «Tante Sophie».

Про це повідомляє «Рубрика».

Дуже скоро підприємці прийшли до висновку, що варто почати розводити равликів самостійно.

«Ми відкрили невелику ферму, і перший рік, звичайно, був невдалим. Равликів було небагато, але для ресторану їх вистачило. Найголовніше – ми бачили перспективу. Влітку наступного року Андрій був на продуктовій виставці в Італії, і тоді ми зрозуміли, що цього продукту не вистачає не тільки нам. В Італії закрилося багато равликових ферм, коли в Польщі і Марокко підприємці зайнялися цим бізнесом: земля, вода і робоча сила там дешевше, вони змогли демпінгувати цінами», – розповів Орест Давидко, співзасновник ферми.

Цього року власники ферми закупили породистих жаб, привезених з Франції, і обладнали 2 невеликих ставка на території. Досвід був вдалим і вже в червні в воді з’явилися пуголовки.

Давиденко зазначає, що незважаючи на прекрасні смакові якості вітчизняних равликів, експортувати їх не так уже й просто. Експортерам доводиться залагоджувати безліч бюрократичних питань, перш ніж поставити свою продукцію в Європу.

Нагадаємо, на Полтавщині презентували три нові туристичні інтернет-маршрути областю, до яких увійшли музеї, ландшафтний заказник, об’єкти зеленого туризму і деякі унікальні місцеві ферми.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026