Версія для друку
Українські виробники лохини можуть втратити більше 30% майбутнього врожаю

Українські виробники лохини можуть втратити більше 30% майбутнього врожаю

/ Агроновини / Понеділок, 26 квітня 2021 10:17

Ще до початку нового сезону лохини в Україні від виробників почали надходити повідомлення про істотні втрати врожаю даної ягоди. Загалом, представники комерційних господарств в основних регіонах виробництва вже на даний момент озвучують втрати майбутнього врожаю від 30% і більше.

Про це повідомляють повідомляють аналітики EastFruit.

Окрім того до уваги не беруться можливі додаткові втрати врожаю лохини внаслідок весняних заморозків, які також цілком ймовірні.

«На 100% підрахувати втрати майбутнього врожаю лохини, та й інших ягідних культур, тільки від впливу умов перезимівлі рослини дуже проблематично. Також не можна не враховувати можливі наслідки майбутніх заморозків, які цілком вірогідні і в останній декаді квітня, і в травні поточного року», – розповів Олександр Ярещенко з Інституту садівництва НААН України.

На думку аналітиків EastFruit, умови перезимівлі лохини в період з грудня 2020 року по лютий 2021 року можна назвати задовільними. Занадто кардинальних температурних стрибків або збереження критично низьких температур повітря протягом тривалого періоду не спостерігалося.

Це підтверджують і професійні виробники. Лише місцями в різних регіонах України, температура повітря опускалася нижче значення -30°С, але тільки на певних ділянках плантацій, і виключно в нічний час доби.

«Дійсно в окремо взяті дні цієї зими, ми фіксували зниження температури повітря на нашій плантації до -28°С і навіть до -30°С, і на окремих ділянках поля, при перших весняних обходах і детальному огляді бруньок, ми відзначили серйозні пошкодження насаджень. Але при цьому, повторні обходи тих же ділянок плантацій вже не показували таких критичних значень втрат, що і не дозволяє в даний момент навіть приблизно визначити всі можливі втрати майбутнього врожаю ягід», – відзначає представник аграрної компанії «Еко-Парк» Федір Прима.

Окрім того, за повідомленням виробників лохини в Україні, навіть не знаючи загального відсотка втрат майбутнього врожаю ягід, можна з упевненістю заявити, що максимально погано перезимували більш пізні сорти лохини високорослої. Найбільш часто садівники згадували про найбільші втрати за такими сортами лохини, як «Чандлер», «Спартан», «Блюкроп», «Аврора», «Ліберті» і ін. А найбільш стійким до несприятливих погодних умов протягом останньої зими, на думку переважної більшості фермерів, виявився сорт «Дюк».

Читайте також: На Чернігівщині господарство планує збільшити плантації лохини та обліпихи

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026