Версія для друку
Захист прапорцевого і підпрапорцевого листків озимих зернових культур

Захист прапорцевого і підпрапорцевого листків озимих зернових культур

/ Агроновини / Понеділок, 17 травня 2021 08:25

Волога дощова погода, яка останнім часом панувала практично по всій території України, у поєднанні із подальшим підвищенням температури повітря створить сприятливі умови для розвитку та поширення небезпечних хвороб озимих зернових культур, а також розповсюдження шкідників, застерігають фахівці компанії «UKRAVIT».

В таких умовах особливо важливо подбати про належний захист прапорцевого та підпрапорцевого листків культури, підкреслюють вони, оскільки, за даними наукових досліджень, понад 40% майбутнього врожаю формується саме за рахунок прапорцевого листка. Крім того, окремі хвороби прапорцевого листка здатні в подальшому інфікувати й колос, що негативно вплине на кількісні та якісні показники врожаю.

«Прапорцевий та підпрапорцевий листки пшениці озимої відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні врожаю, а саме забезпечують понад 60% від загального рівня. Накопичені в листках асимілянти безпосередньо впливають на формування зерна та його масу. Відповідно, якщо ці листки будуть уражені хворобами та пошкоджені шкідниками, продуктивність культур буде знижуватися за рахунок зменшення площі листової пластинки і, відповідно, порушення процесу фотосинтезу, що негативно впливає на накопичення поживних речовин, необхідних для формування якісних та кількісних показників зерна. Між тим, гідротермічні умови, що склалися в поточний період, сприяють поширенню в посівах небезпечних хвороб: так, наразі на озимих зернових культурах спостерігається прогресування септоріозу, борошнистої роси; подекуди культури інфіковані піренофорозом, а у посівах ячменю розвиваються різні види плямистостей. Одночасно, в посівах виявлені хлібні п’явиці, клоп шкідлива черепашка, трипси та деякі інші шкідники. Якщо в цей період повноцінно не захистити прапорцевий та підпрапорцевий листки пшениці та ячменю від хвороб і комплексу шкідників, особливо трипсів, аграрій може отримати суттєве зниження врожайності», – зазначає керівник агрономічного департаменту «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

Для надійного захисту прапорцевого та підпрапорцевого листків від широкого спектра хвороб Олександр рекомендує застосувати високоефективний фунгіцид Капітал (азоксистробін, 150 г/л + ципроконазол, 60 г/л + епоксиконазол, 50 г/л). Препарат здатен контролювати збудників із 4-х класів – Аскоміцети, Базидіоміцети, Дейтероміцети та Ооміцети і має виражену лікувальну дію проти багатьох небезпечних хвороб. Завдяки поєднанню трьох діючих речовин він забезпечує високоефективний і тривалий контроль широкого спектра хвороб як обробленої рослини, так і нового приросту. При цьому він покращує використання вологи, фотоасиміляцію, збалансовує азотний обмін та пригнічує утворення етилену. А ще – подовжує фотосинтетичну активність, що покращує засвоєння культурою добрив, і позитивно позначається на продуктивності та якості вирощеного врожаю.

Окрім фунгіциду Капітал, також рекомендовано застосовувати трьохкомпонентний продукт Акула (прохлораз, 300 г/л + тебуконазол, 140 г/л + ципроконазол, 50 г/л). Діючі речовини, що входять до складу фунгіциду Акула, мають різний механізм дії, що забезпечує високу ефективність препарату проти патогенів. Препарат має профілактичну, лікувальну та викорінюючу дію, відрізняється високою ефективністю проти збудників небезпечних грибкових хвороб, а також здатен контролювати раси збудників хвороб листя і колосу, що проявляють резистентність до бензимідазолів.

Щоб захист рослин був повноцінним, і культури змогли повноцінно реалізувати свій генетичний потенціал, до фунгіцидів необхідно обов’язково додати двокомпонентний інсектицид Венон (клотіанідин, 200 г/л + альфа-циперметрин, 100 г/л). Він забезпечує демонструє високу ефективність проти широкого спектра шкідників (сисних і листогризучих). За рахунок поєднання діючих речовин із різними механізмами дії він забезпечує швидкий «нокаут-ефект» при знищенні широкого спектра шкідників і одночасно – тривалий період захисної дії та попереджує появу резистентності. А завдяки системній дії препарат надійно захищає навіть необроблені частини рослин.

Читайте також: Захищаємо озимі зернові культури від комплексу хвороб

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026