Версія для друку
На Луганщині бджоляр створює «медовий конвеєр»

На Луганщині бджоляр створює «медовий конвеєр»

/ Агроновини / Вівторок, 10 серпня 2021 09:40

Луганський бджоляр Микола Титаренко впроваджує «медовий конвеєр» з медоносних культур, які квітнуть в різні періоди сезону збирання меду.

Про це повідомляє Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України» на своїй сторінці у Facebook.

Конвеєром Микола Титаренко називає чергування різних медоносних культур, які по черзі квітнуть неподалік його пасіки у селі Комишне Щастинського району. Наявність різних культур та кормова база з них важливі для отримання якісного меду.

«З травня до серпня біля моєї пасіки квітнуть різні медоносні культури. Раніше пасіка була кочовою, я постійно переїжджав у пошуках кормової бази. Зараз сам створюю її, а вулики стоять стаціонарно на платформах», – розповідає бджоляр.

Торік Микола Титаренко з сином отримали по два гектари землі, засіяли їх різними травами – синяком, буркуном, фацелією. Ці культури дають багато нектару. Із синяку пан Микола зібрав насіння.

Нещодавно бджоляр обміняв частину насіння на фацелію. Обмін нерівноцінний, але пан Микола не засмучується з того. Каже, що аби землі було на користь, а вона обов’язково віддячить.

Також бджоляр домовився з місцевим фермером про посів гречки, еспарцету, рапсу: у травні цвітуть чорноклен, акація, у червні – еспарцет, липа, у липні – соняшник. Цьогоріч перший мед, який тут качали, був з акації та чорноклена.

За словами Титаренка, саме мед з чорноклена називають аристократичним за вишуканий смак

Такий підхід до посіву медоносних культур дозволяє бджоляреві отримувати гарний врожай меду та продуктів бджільництва.

Читайте також: На Миколаївщині бджолярі об’єдналися задля створення медової фабрики

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026