Версія для друку
Україна цього сезону більш ніж у 3 рази наростила експорт пшениці до Туреччини

Україна цього сезону більш ніж у 3 рази наростила експорт пшениці до Туреччини

/ Агроновини / Середа, 27 жовтня 2021 14:47

У період із липня до вересня поточного року експорт пшениці з України до Туреччини становив 834,7 тис. тонн, що в 3,2 рази перевершує аналогічний показник сезоном раніше (261,1 тис. тонн) і на 5% вище за результат за підсумками всього 2020/21 МР (794,0 тис. тонн).

Як повідомляє ІА «АПК-Інформ», зазначене зростання забезпечило Туреччині третю позицію в рейтингу країн-імпортерів української зернової поточного сезону.

Експерти відмічають, що однією з причин збільшення закупівель в Україні є очікуваний приріст імпорту пшениці до Туреччини через зниження власного виробництва зернової.

Згідно з оцінками експертів USDA, імпорт пшениці до Туреччини поточного сезону може становити близько 10 млн тонн, що на 24% перевищить показник попереднього МР. При цьому у виробництві турецької зернової прогнозується зниження відносно 2020/21 МР на 10% – до 16,5 млн тонн при очікуваному прирості внутрішнього споживання на 2% – до 21,0 млн тонн.

Ключовими експортерами пшениці до Туреччини традиційно є Росія та Україна, які в 2020/21 МР сумарно забезпечили 95% поставок, при цьому частка Росії становить 86%, тоді як України – лише 10%. Загалом за перші 3 місяці поточного сезону сукупний експорт із зазначених країн до Туреччини склав 3,6 млн тонн. При цьому якщо за аналогічний період 2020/21 МР на частку української пшениці припадало лише 10% загального обсягу всіх поставок зернової з Росії та України, то за підсумками 3 місяців сезону-2021/22 даний показник збільшився до 23%.

«Таким чином, враховуючи скорочення виробництва зернової в Росії поточного сезону, Україна, зважаючи на рекордний урожай, має всі шанси збільшити свою присутність на турецькому ринку», – зауважили аналітики.

Нагадаємо, що з початку 2021/22 маркетингового року, станом на 25 жовтня, Україна експортувала 17 795 тис. тонн зернових культур, що на 2 793 тис. тонн більше ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026