Версія для друку
Виростили врожай – дослідіть його якість

Виростили врожай – дослідіть його якість

/ Агроновини / Понеділок, 15 листопада 2021 08:27

Мало виростити гарний врожай – його потрібно ще й вигідно реалізувати. Тому дедалі більше господарств експортують продукцію напряму, як-то кажуть, «з поля за кордон».

Сьогодні на міжнародному ринку попит мають українські просо, бобові, кукурудза, окремі зернові та нішеві культури. Однак для підтвердження якісних показників перед закордонними покупцями обов’язково потрібно мати Протокол дослідження міжнародного зразка на партію продукції. Цей документ в Україні можуть надати тільки декілька лабораторій, що акредитовані згідно ДСТУ ISO/IEC 17025 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій», серед яких – «Інститут здоров’я рослин».

«При підготовці партії будь-якої продукції, зерна, яблук чи овочів для експорту, окрім якісних показників, обов’язково необхідне дослідження залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів і важких металів. Адже при дотриманні нормативів на ці показники ціна на продукцію збільшується в рази. Крім того, ніхто не хоче транспортувати через моря-океани товар, який має перевищення нормативів, – особливо це стосується Європи, Китаю та ОАЕ. А в одній із розмов з аграрієм, який постійно замовляє такі дослідження, виявилося, що певні покупці (представники компаній) самі подорожують Україною та пропонують придбати нашу продукцію за доволі хорошими цінами, особливо якщо в світі неврожай, але умова одна: якість і безпечність, тобто відсутність залишкових кількостей пестицидів, важких металів і мікотоксинів», – зазначає науковий співробітник Інституту Сергій Сальніков.

Читайте також: Експерти розповіли про агрохімічне дослідження ґрунтів

В практиці також зустрічаються господарства, які вирощують продукцію безпосередньо під замовлення, розповідає Сергій. Наприклад, якщо закордонній фармацевтичній компанії потрібна якісна сировина – насіння гарбуза, квіти ромашки, фацелія, шафран тощо, її представник, проводячи певні розрахунки, знаходить регіон, в якому цю культуру можна вирощувати, та шукає господарства, з якими можна співпрацювати. Після підписання контракту із зазначенням ціни на вирощену продукцію господарству надається технологія вирощування, насіння та ін. І знову ж головним фактором, що визначає виконання контракту, є кількість, якість і безпечність отриманої продукції.

«Наразі Україна дедалі більше орієнтується на Європу, переймаючи її досвід, закони та правила. На мою думку, через декілька років контроль вмісту залишкових кількостей пестицидів і важких металів у продукції стане суворішим або взагалі обов’язковим, що потребуватиме специфічних досліджень не тільки готової продукції, а й окремих елементів технології протягом періоду її вирощування. Вже сьогодні кількість подібних досліджень збільшується: якщо раніше замовниками подібних досліджень були великі агрохолдинги, трейдери чи компанії-виробники харчової продукції, то сьогодні до нас звертаються як середні, так і невеличкі господарства», – відзначає Сергій Сальніков.

Тому якщо у вас виникла потреба в перевірці якісних показників (вміст білка, жирів, цукрів та ін.) і показників безпечності (залишкові кількості пестицидів, важких металів, мікотоксинів та ін.), Сергій рекомендує провести необхідні дослідження в сертифікованій та акредитованій відповідно міжнародним стандартам лабораторії «Інституту здоров’я рослин» за українською ціною.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026