Версія для друку
На Одещині сімейна ферма отримали грант на техніку для вирощування картоплі

На Одещині сімейна ферма отримали грант на техніку для вирощування картоплі

/ Агроновини / Понеділок, 15 листопада 2021 09:40

В Одеській області сімейне фермерське господарство Михайла Шкуріна займається вирощуванням овочів, зернових та картоплі.

Як пише SEEDS, раніше, щоб висадити картоплю на площі один гектар з допомогою мотоблока витрачали три дні, тепер для цього потрібен лише день, оскільки, фермер отримав нову техніку – міні-трактор LOVOL 354 Plus Cab, плуг-стрілу ПН-№-3-25, культиватор КРН-2,5, культиватор КУ-3-70 з підгортачами та картоплесаджалку для пророщеної картоплі.

Фермерське господарство працює вже протягом 18 років. Головними культурами, які вирощує подружжя Михайло та Тетяна Шкуріна є огірки, помідори, зернові, горох та картопля. Придбати нове обладнання фермерам вдалося завдяки гранту від Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

«До отримання гранту (картоплесаджалки) процес висаджування картоплі складався з декількох операцій: нарізання борозен, розкладання в борозни пророщеної картоплі, закривання борозен, утворення гребнів. Для посадки додатково потрібно було наймати 3 людини. Сам процес висаджування 1 га картоплі займав 3 дні. З придбанням картоплесаджалки необхідність в найманих робітниках відпала. Сім’я самостійно може посадити картоплю на площі 1 га за один день. Значно покращилась якість посадки», – зазначають в UHBDP.

Фермерське господарство вже активно користується новою технікою. Зокрема, культиватор та плуг цієї осені використовували для підготовки ґрунту під врожай 2022 року, а саме для оранки, вирівнювання ґрунту.

Шкуріна каже, що планує обробляти новими машинами не лише свої поля, а й надавати техніку в оренду сусіднім господарствам.

Нагадаємо, що група фермерів з села Райське Херсонської області отримала мінітрактор та обладнання для нього. Об’єднання малих сільськогосподарських виробників «Райська ягода», що утворилося 9 років тому, займається вирощуванням суниці садової.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026