Версія для друку
Мінагрополітики уклало Меморандум зі світовим лідером із виробництва іригаційного обладнання

Мінагрополітики уклало Меморандум зі світовим лідером із виробництва іригаційного обладнання

/ Агроновини / Понеділок, 15 листопада 2021 16:51

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко з віце-президентом компанії «Valmont, Inc.» Дарреном Сікманом підписали Меморандум про співпрацю.

Як повідомляє пресслужба Мінагрополітики, компанія «Valmont, Inc.» № 1 у світі, яка має 75-річну історію у виробництві зрошувального обладнання повного циклу з капіталізацією понад $ 5 млрд. Практично кожна друга система зрошення у світі – їх продукція.

«Компанія знає про успішність реалізації земельної реформи та старт іригаційної реформи в Україні. Вона має амбітні плани щодо розгортання в нас свого виробництва з високим рівнем локалізації: зможе виробляти та продавати в Україні системи зрошення повного циклу – від насосних станцій до дощувальних машин останнього покоління», – розповів Роман Лещенко.

Міністр також додав, що вже найближчим часом очікується ухвалення законопроекту №5202-д «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який активізує розвиток зрошення в Україні та прискорить інвестиції в приватний сектор АПК нашої держави. Стратегічним партнером в цьому питанні для нас є Міжнародна фінансова корпорація (IFC), з якою у серпні цього року у Вашингтоні Мінагрополітики підписало угоди щодо організаційної підтримки реформи та впровадження доступних фінансових інструментів для аграріїв.

За словами Романа Лещенка, Міністерство зі свого боку продовжує на наступний рік успішну програму щодо компенсації 25 % виробникам вітчизняного с/г обладнання, а також масштабує для наших аграріїв державну програму підтримки введення в експлуатацію нових меліоративних земель за умови, що нова меліоративна інфраструктура вироблена на українських заводах.

«Для нашої команди завжди були, є і будуть у пріоритеті: залучення в Україну масштабних інвестиційних проектів, забезпечення довгострокового дешевого фінансування для аграріїв та впровадження провідних інновацій світових компаній на території нашої держави. Мета – максимальне розкриття потенціалу аграрної галузі на глобальному ринку та прискорення економічного зростання економіки України. Працюємо далі над її втіленням», – резюмував Роман Лещенко.

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів визначив порядок надання державної допомоги аграріям, які використовують у сільгоспвиробництві зрошувані землі. Відповідну постанову №1070 оприлюднено на Урядовому порталі.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026