Версія для друку
Україна не планує вводити нові обмеження на експорт зерна, – Качка

Україна не планує вводити нові обмеження на експорт зерна, – Качка

/ Агроновини / П'ятниця, 19 листопада 2021 12:40

Уряд України не розглядає подальшого втручання в експорт пшениці на даному етапі, але може зробити це пізніше у поточному сезоні, якщо темпи експорту виявляться надто високими.

Про це повідомив заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка, передає Agravery.

«До середини листопада Україна відвантажила 52% річного обсягу експорту, узгодженого минулого місяця із зерновим сектором у розмірі 25,3 млн тонн на сезон 2021/22 року (липень-червень). Країна традиційно експортує пшеницю переважно у першій половині сезону, перш ніж темпи її експорту різко впадуть, коли експортери звернуться до інших країн за імпортом зерна. Графік відвантажень змінюється через попит, але нас це не турбує», – розповідає заступник міністра.

За його словами, коли обсяг експортної квоти буде майже досягнутий, уряд може розпочати розгляд експортних обмежень, але Україна воліла б не обмежувати експорт, на відміну від Росії, яка запровадила експортне мито.

«Уряд міг би дозволити додатково експортувати від 100 тис. тонн до 200 тис. тонн та використати державні запаси, перш ніж розглядати питання щодо запровадження експортних обмежень. Але якщо темпи експорту залишаться попередніми, наприклад, якщо 90% квоти буде експортовано до березня, тоді нам потрібно буде проводити щоденні обговорення з трейдерами», – зазначає Качка.

Станом на 15 листопада з початку 2021/2022 маркетингового року Україна експортувала 21 753 тис. тонн зернових культур, що на 3 018 тис. тонн більше ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці – 13 194 тис. тонн; ячменю – 4 763 тис. тонн; жита – 71,8 тис. тонн; кукурудзи – 3 608 тис. тонн.

Читайте також: Ринок пшениці: в Україні спостерігається підвищення цін

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026