Версія для друку
Цього сезону дощі призвели до збитків виробників огірків на Херсонщині, – фермер

Цього сезону дощі призвели до збитків виробників огірків на Херсонщині, – фермер

/ Агроновини / Вівторок, 23 листопада 2021 13:44

У липні на півдні України поля залили аномальні дощі – не можна було зайти й вибрати врожай.

Про це повідомив Леонід Кириченко, директор ФГ «Зоря Каховщини», що на Херсонщині, передає SEEDS.

За його словами, плоди погано розвивалися, деякі, навпаки, переростали. А огірок – культура особлива: вибирати плоди потрібно не рідше, ніж через день, інакше буде продукція третього сорту, яка нікому не потрібна.

Господарство культивує огірки на 6 га. Займатися цим овочем почали понад 10 років тому, відколи вперше уклали угоду про реалізацію під переробку з ПрАТ «Чумак».

«У липні ми спостерігали справжню погодну аномалію. Поля, і не лише огіркові, залило дощами. Вийти в поле людьми чи технікою не було жодної можливості. А це був якраз період масового достигання й збирання огірків. Плоди погано розвивалися, деякі, навпаки, переростали. А огірок – культура особлива: вибирати плоди потрібно не рідше, ніж через день, інакше матимеш продукцію третього сорту, яка нікому не потрібна», – розповів фермер.

У «Чумака» до огірків є вимоги: довжина – не більше 12 см, 4-5 см у діаметрі, інтенсивно-зелений колір. Тож переростати плодам не дозволяли, а всі, що менші за розміром, вивозили на свіжий ринок.

«У липні ціни підскочили, бо під час рясних затяжних опадів у багатьох, як і в нас, не було можливості збирати урожай. У серпні через надлишок пропозиції ціни, навпаки, впали. Здавати урожай довелося по 6 грн/кг, тоді як сподівалися хоча би по 8. Справа в тому, що договір із переробником із огляду на форс–мажорні обставини не передбачає фіксованої ціни. Ми, зі свого боку, через них не змогли виконати зобов’язань щодо валу. Урожайність була 16 т/га, а це 40-50% від очікуваної. Що маємо в сухому залишку? Збитки», – підрахував фермер.

Нагадаємо, що минулого тижня на ринку України сталася дуже резонансна подія – вперше в історії Україна почала імпортувати свіжий огірок із країни, яка раніше була основним ринком збуту для українських тепличних огірків, тобто з Росії!

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026