Версія для друку
В поточному сезоні Україна може експортувати до 140 тис. тонн жита, – Висоцький

В поточному сезоні Україна може експортувати до 140 тис. тонн жита, – Висоцький

/ Агроновини / П'ятниця, 10 грудня 2021 16:52

Зібраний цього року урожай жита дозволяє Україні в 2021/22 маркетинговому році експортувати до 140 тис. тонн зернової без ризиків для продовольчої безпеки країни.

Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Жита вироблено в цьому маркетинговому році 600 тис. тонн, це одна з наймасовіших культур за останній період. При тому, що її внутрішнє споживання становить 460 тис. тонн, то у нас дійсно є можливість експортувати, мінімум, 100 тис. тонн. Тому якихось ризиків при максимальному обсязі експорту в 130-140 тис. тонн немає, згідно балансу попиту і пропозиції даної культури», – зауважив Висоцький.

За словами заступника голови відомства, в поточному МР спостерігається відновлення виробництва жита порівняно з попередніми роками, коли Україна імпортувала дану зернову. При цьому Висоцький очікує, що тренд на відновлення її виробництва збережеться і в майбутньому – «вирощування жита буде, як мінімум, зберігатися на нинішньому рівні з подальшими передумовами до поступового зростання виробництва».

«В даний час посіви озимого жита в більшості випадків знаходяться в задовільному стані. Все буде залежати від того, як вона перезимує, але є позитивний баланс попиту і пропозиції в цьому році плюс експорт, і очікуємо, що ця тенденція збережеться», – додав Висоцький.

Зауважується також, що, станом на 8 грудня, Україна від початку 2021/22 МР експортувала 86,1 тис. тонн жита, що в 4,6 рази перевищує показник всього попереднього сезону.

Нагадаємо, що згідно з прогнозом USDA, виробництво жита у світі скоротиться на 5% у 2021/22 МР за рахунок скорочення посівних площ у ЄС та зниження врожайності в Росії та Канаді через несприятливі погодні умови.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026