Версія для друку
У Черкасах почали переробляти деревні та рослинні відходи у паливо для котелень

У Черкасах почали переробляти деревні та рослинні відходи у паливо для котелень

/ Агроновини / Понеділок, 20 грудня 2021 09:08

У Черкасах почали переробляти відходи рослинного та іншого походження в паливо для теплоелектростанцій та котелень.

Проєкт реалізує комунальне підприємство «Екологія», передає Екополітика.

«У місті накопичилося понад 25 тисяч складометрів відходів деревини: гілля, обрізки дерев з вулиць міста, територій шкільних і дошкільних закладів, комунальних підприємств. Нині ми переробляємо його у щепу, яку потім використовуватимемо для виробництва теплової та електричної енергії – спеціальна техніка дає змогу подрібнити 150 складометрів на годину», – розповів начальник відділу екології департаменту житлово-комунального комплексу Володимир Гусаченко.

Проєкт забезпечить екологічну утилізацію деяких видів відходів та виробництво альтернативного палива. Нині комунальники переробляють деревину на паливо, яке далі продають місту Сміла.

За словами заступника директора КП «Екологія» Юрія Єфремова, підприємство на реалізацію проєкту, який позбавляє місто від сміття, не взяло з міського бюджету жодної копійки.

Заступник міського голови Руслан Ткаченко зазначає, що проєкт допоможе зменшити вартість однієї гігакалорії тепла для населення.

«Ми проаналізували сучасні методології та впроваджені у різних країнах світу проекти і, зважаючи на сировинну базу, обрали два напрями перероблення відходів: виробництво теплової енергії та електричної енергії. Обсягу відходів у Черкасах, які накопичуються за рік, вистачить для того, щоб допомогти теплопостачальним компаніям перейти на екологічне паливо», – зазначив він.

Читайте також: За рік біоенергетика в Україні зросла на 26%

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026