Версія для друку
Україна та Франція активізують співробітництво в аграрній сфері

Україна та Франція активізують співробітництво в аграрній сфері

/ Агроновини / Понеділок, 20 грудня 2021 11:00

16 грудня відбулося п’яте засідання Українсько-Французької робочої групи з питань сільського господарства, на якому обговорили перспективи та пріоритетні напрями українсько-французького співробітництва в аграрній сфері.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Українську частину очолив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Участь у засіданні також взяли представники Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, «Укрвинпром», «Укроліяпром» та представники наукових кіл. Голова Французької частини Робочої групи − Генеральний директор Генерального управління економічної та екологічної ефективності підприємств (DGPE) Міністерства сільського господарства та продовольства Франції Валері Метріш-Ерке.

Висоцький зазначив, що незважаючи на тривалу паузу, пов’язану із пандемією Covid-19, українська сторона готова до активізації співпраці в сфері сільського господарства.

Однією з ключових сфер співпраці для обох держав є виноградно-виноробна галузь. Сторони відмітили позитивну динаміку розвитку співпраці на регіональному рівні завдяки організації навчань та тематичних виставок. Французька сторона підтримує Україну продовжувати докладати зусилля щодо захисту географічних зазначень.

Читайте також: В Україні об’єдналися десять асоціацій виноробів

Окрім того, українська сторона ознайомила колег із перебігом реформування земельних відносин та представила план дій щодо реалізації стратегії зрошення на період до 2030 року. Натомість Французька сторона представила свою систему управління земельними ресурсами.

У рамках засідання також обговорено поточний стан співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес, серед таких: співпраця в галузі тваринництва, санітарні та фітосанітарні заходи, а також сільський розвиток.

За результатами засідання сторони підписали Спільну заяву.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026