Версія для друку
До Львова повернули клепарівські черехи

До Львова повернули клепарівські черехи

/ Агроновини / П'ятниця, 24 грудня 2021 09:40

Після столітнього забуття цей гібрид вишні і черешні повернули з Польщі. Черехи користувалися популярністю ще з XVI століття, але з часом зникли із садів Львова.

Про це розповіла гастрономічна експертка Маріанна Душар, передає Укрінформ.

«Ми привезли 10 саджанців із польського розплідника. Нам в цьому допоміг директор Львівського ботанічного саду Андрій Прокопів. І тепер ми маємо гарантію, що це точно клепарівська череха, а не якийсь гібрид», – пояснила вона.

Завдяки тому, що ці ягоди були дуже популярними і експортувалися, вони збереглися в закордонних розплідниках. Зараз сертифіковані саджанці просто прикопані, а навесні їх висадять в ботанічному саду.

Клепарівська череха в ботанічному сенсі це вишня типу гріоти, або морелі, з темночервоними, майже чорними, великими плодами, характерною «хрусткою» м’якіттю. Черехи солодко-квасні на смак, доволі грубошкірі.

Ягода була виведена ще у XVI столітті шляхом схрещення вишні та черешні в львівському передмісті Клепарів, на пологих сонячних схилах. Пізніше землі забрали під залізницю, промисловість та забудову. Поодиноко дерева лишалися на подвір'ях садиб, але згадки про них губляться і за 100 років львів'яни забули про автентичні ягоди. Свого часу «клепарівська череха» стала відомим брендом середньовічного Львова. Її активно експортували в Європу, з часом у США та Канаду.

«Нам було дуже важливо привести череху на батьківщину: сам факт повернення несправедливо забутого автентичного дендросимволу грає важливу роль. При правильній підтримці бізнесу з цього б можна було зробити цікавий локальний бренд. Всі багато говорять про "львівську каву" чи "львівську чоколяду", але ні кава, ні какао у Львові не ростуть, а череха росте», – додала Душар.

Ініціатива повернення клепарівської черехи до Львова належить ГО «Інститут Галицької Кухні» та керівництву Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Ініціатори сподіваються, що вже через рік вдасться посмакувати перші львівські ягоди.

Читайте також: У Львові презентували перший каталог крафтових продуктів

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026