Версія для друку
Ухвалено Закон, що регулюватиме безпечність матеріалів, які контактують з харчовими продуктами

Ухвалено Закон, що регулюватиме безпечність матеріалів, які контактують з харчовими продуктами

/ Агроновини / П'ятниця, 04 листопада 2022 17:22

3 листопада народні депутати України 306 голосами ухвалили в другому читанні Закон України «Про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами» (реєстр. № 4568 від 04.01.2021).

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Реалізація Закону дозволить встановити єдині правила у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів й предметів, які безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами.

«Основна мета цього документу – комплексно врегулювати питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей. Нам важливо було підготувати редакцію цього закону на основі вимог понад 10-ти актів Європейського Союзу, і тим самим створити законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС», – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Читайте також: Рада спростила процедуру приватизації майна у податковій заставі

У Законі йдеться про такі матеріали і предмети, як папір та картон, пластик, друкарські фарби, регенеровану целюлозу, силікон, текстиль, лаки і покриття, віск, деревину, клеї, кераміку, корок, гуму, скло, іонообмінні смоли, метали і їх сплави, активні та інтелектуальні матеріали і предмети, а також інші.

Серед основних новацій регулювання:

• визначено загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;

• врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;

• впроваджено державну реєстрацію та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання)

• визначено чіткі вимоги, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;

• удосконалено вимоги щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026