Версія для друку
Невиконання замовлень на перевезення зернових з боку відправників сягає 49%, – Укрзалізниця

Невиконання замовлень на перевезення зернових з боку відправників сягає 49%, – Укрзалізниця

/ Агроновини / Четвер, 10 листопада 2022 10:05

Невиконання узгоджених замовлень на перевезення зернових вантажів (планів) у напрямку західних прикордонних переходів з боку відправників сягає 49%.

Про це повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов під час засідання Експортного офісу при УЗ, передає Укрінформ.

«Із узгоджених 17 709 вагонів протягом жовтня завантажено та відправлено лише 9 046. При цьому частина відправників отримали відмову в узгодженні через обмежену пропускну спроможність прикордонних переходів та велику кількість замовлень, тобто вони втратили можливість перевезти вантажі на експорт. А ті відправники, що отримали таку можливість, не виконують плани навантаження», – зазначив представник УЗ.

Водночас відсоток виконання узгоджених планів по продтоварах (олія соняшникова та інше) становить приблизно 50%. Узгоджено навантаження 1 585 вагонів, фактично завантажено – 790. Основна причина невиконання планів – це завищення планів окремими експортерами.

На думку Ткачова, це призводить до зменшення експортного потенціалу залізничного транспорту та неефективного використання прикордонних переходів.

Читайте також: В жовтні «Укрзалізниця» перевезла максимальний за період війни обсяг зерна

На переконання учасників ринку перевезень є кілька варіантів вирішення ситуації. Зокрема, матеріальна відповідальність за невиконання узгоджених планів (у розмірі тридобової ставки використання вагона, або середньої вартості порожнього вагона під завантаження, чи іншої фіксованої суми), а також адміністративна відповідальність (розглянути можливість заходів впливу на компанії-відправники з боку УЗ).

«Укрзалізниця чекає від бізнес спільноти узгодженої позиції по цьому питанню», – додав Ткачов.

Він наголошує на необхідності обговорити варіанти вирішення проблеми широким загалом, аби дійти оптимального рішення.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026