Версія для друку
ФАО та МАГАТЕ відправили на Міжнародну космічну станцію насіння для адаптації до зміни клімату

ФАО та МАГАТЕ відправили на Міжнародну космічну станцію насіння для адаптації до зміни клімату

/ Агроновини / Вівторок, 15 листопада 2022 07:08

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) відправили на Міжнародну космічну станцію насіння в рамках розробки нових сільськогосподарських культур, здатних адаптуватися до змін клімату на Землі.

Про це пише AgroPortal за інформацією МАГАТЕ.

Зазначається, що в рамках експерименту буде вперше проведено геномний та біологічний аналізи насіння, яке зазнало впливу комічного мутагенезу. На Міжнародній космічній станції насіння буде в унікальних умовах, які неможливо відтворити в лабораторії на Землі. Однією з цілей експерименту є також порівняння такого насіння з тими, що зазнавали впливу радіації в лабораторних умовах для вивчення ДНК та змін росту.

Після повернення насіння на Землю вчені в спільному центрі ядерних методів ФАО/МАГАТЕ виростять їх та проведуть дослідження на предмет наявності корисних характеристик для кращого розуміння мутацій, викликаних космосом у рослинного насіння, і виявлення нових сортів, здатних адаптуватися до зміни земних умов, пов’язаних зі зміною клімату.

Читайте також: Зміна клімату та сільське господарство: як адаптуватися

«Я сподіваюся, що цей експеримент призведе до прориву: результати, якими ми вільно поділимося з вченими, та нові культури, які допоможуть фермерам адаптуватися до змін клімату та покращити продовольче забезпечення», – заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі.

Цей проєкт стане частиною портфеля проєктів МАГАТЕ та ФАО у сфері зміни клімату, покликаних допомогти країнам адаптуватися до нових кліматичних реалій, включаючи нестачу продовольства та води, втрати біорізноманіття за допомогою ядерної науки та технологій.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026