Версія для друку
На Чернігівщині створюють унікальні чаї за авторськими рецептами

На Чернігівщині створюють унікальні чаї за авторськими рецептами

/ Агроновини / Вівторок, 22 листопада 2022 07:15

Фермерське господарство «Сонячна земля», яке діє на Чернігівщині, займається вирощуванням зернових та гречки, а також створює чаї з трав за власними рецептами. Через війну їхнє поле залишилося незасіяним. Однак представники господарства продовжують виготовлять трав’яні збори, частину з яких відправляють на фронт.

Про це повідомляє SEEDS з посиланням на «Суспільне.Новини».

Зазначається, що паралельно з вирощуванням зернових фермери роблять трав’яні чаї за авторськими рецептами. У кімнаті, де відбувається створення чаїв, зберігається понад 60 видів трав, листків та плодів. Для одного трав’яного чаю використовують від трьох до дванадцяти компонентів.

Основний компонент «Хрінового чаю» – листя хріну, розповідає Тетяна Шанойло, власниця «Сонячної землі».

«Основа – листя хріну, але ще додається імбир, додається лимон, додаються яблука, цвіт бузини, лемонграс. Якщо пити просто листя хріну, ви ніколи не здогадаєтеся, що то листя хріну, це вже перевірено не один раз», – говорить вона.

Один з найулюбленіших рецептів Тетяни – чай «Українська сакура».

«Там є ферментоване листя вишні, є сама вишня, є цвіт вишні, меліса, стевія і все», – зазначає Тетяна.

Трави родина збирала по всій Чернігівщині, листя та ягоди – у власному саду. Цього року чернігівські ліси відвідувати заборонено, тому частину компонентів для чаю заготовляли на Івано-Франківщині.

Читайте також: Марія Мосейчук: «Жінка — вона, як бджілка-трудівниця!»

«Коли вже відбулася деокупація Чернігівщини, нам передали туди сушарку і ми почали заготовляти з дітьми все, що там росте. Такі речі, як вишня, бо там в Івано-Франківській вишні немає, не росте, тут допомагали заготовляти мої батьки. Ті ж самі півонії, вони коли цвіли, батьки допомагали, збирали, сушили й в коробочки мені складували, а я паралельно там складувала», – розповідає власниця «Сонячної землі».

Їздили також збирати трави на Львівщину та Житомирщину, та частину рослин, яких не знайшли, наприклад, чебрець, все одно доведеться купувати, каже вона. З травами для чаїв, які відправляє військовим, допомагали люди.

«Я влітку запустила, так би мовити, таке прохання, хто може допомогти зі збором трав, не всіх, певних категорій під певні чаї. Мені людей дуже багато почали відправляти до мене ці трави – м’ята, липа, хто що міг зібрати, вони мені відправляли. Така теж допомога в травах саме для хлопців», – додає Тетяна.

З початком російського вторгнення попит на чаї від количівських фермерів впав на 40% – магазини в Запоріжжі й Маріуполі, які брали цю продукцію, закрилися, виїхала частина чернігівських покупців. Нині, каже Тетяна, шукають нових. А ще сподіваються, що наступного року знову засіють поле.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026