Версія для друку
Високі темпи експорту олійних з України підтримують закупівельні ціни, – аналітики

Високі темпи експорту олійних з України підтримують закупівельні ціни, – аналітики

/ Агроновини / П'ятниця, 09 грудня 2022 19:21

Перебої з енергопостачанням перешкоджають роботі промислових підприємств України, зокрема МЕЗів та портової інфраструктури, внаслідок чого олійні культури направляють на експорт, а не на переробку. Активний експорт зерна та продуктів переробки у вересні та жовтні зерновими коридорами значно уповільнився у листопаді та грудні на тлі штучних затримок огляду судів російськими інспекторами у складі СКЦ, тому трейдери переорієнтують поставки в напрямку ЄС.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade.

За даними Мінагрополітики, у першій декаді грудня експорт олійних культур та соняшникової олії з України уповільнився, тоді як експорт соняшникового шроту різко збільшився. За 1-8 грудня було експортовано 159 тис. тонн соняшникового шроту, з яких понад 70% або 112,4 тис. тонн було відвантажено до Китаю. У поточному сезоні (з 1 вересня) вже експортовано 1,2 млн т шроту. Активний експорт шроту на тлі зупинки переробних заводів призвів до зростання внутрішніх цін, але ціни попиту з боку ЄС знову починають опускатися.

Протягом 1-7 грудня Україна експортувала 55,3 тис. тонн соняшникової олії, з них 19,5 тис. тонн – до Румунії, 9,3 тис. тонн – до Болгарії, а загалом у 2022/23 МР експорт олії сягнув 1,5 млн т. Основні маслоналивні термінали в Миколаєві постраждали від ракетних обстрілів, а майже всі заводи на узбережжі Чорного моря не працюють, тому експорт олії через порти іде дуже повільно.

Читайте також: За умови надання міжнародної підтримки площа весняної посівної може збільшитися на 30%, – Дмитрасевич

Експорт соняшника у 2022/23 МР склав 962 тис. тонн, зокрема за період 1-7 грудня – 74,8 тис. тонн, з яких 26,9 тис. тонн було відвантажено до Болгарії та 19,6 тис. тонн – до Румунії. Цьогорічний врожай соняшника не перевищить 10 млн т, тому в разі активного експорту конкуренція за обсяги між переробниками та експортерами у другій половині сезону значно посилиться.

Експорт сої у 2022/23 МР склав 907,7 тис. тонн, зокрема протягом 1-7 грудня – 58,5 тис. тонн, з яких 51% або 29,9 тис. тонн через порти Дунаю були відвантажені до Туреччини. Виробництво сої у поточному сезоні складе 3,6 млн т, з яких всередині країни планується переробити приблизно 1 млн т.

Експорт ріпаку у 2022/23 МР сягнув майже 2,9 млн т, зокрема за період 1-7 грудня – 38,9 тис. тонн, з яких 12 тис. тонн було відвантажено до Польщі та 13 тис. тонн – до Румунії. Експортний потенціал вітчизняного ріпаку у поточному сезоні вже майже вичерпано.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026