Версія для друку
Форум Бізнес мережі сільських жінок: без серпів та молотів, а з бізнес-планом та сучасним обладнанням

Форум Бізнес мережі сільських жінок: без серпів та молотів, а з бізнес-планом та сучасним обладнанням

/ Агроновини / Понеділок, 12 грудня 2022 11:07

2 та 3 грудня 2022 року в Львові в складних умовах війни вперше пройшов Форум Бізнес мережі сільських жінок. Захід зібрав понад 50 сільських підприємниць з різних регіонів України. Учасниці – жінки різні за віком та досвідом у сільському господарстві, які займаються вирощуванням зернових культур, молочарством, овочівництвом, ягідництвом, працюють у місцевому самоврядуванні та розвивають свої громади у Волинській, Чернівецькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях.

Проблематика цьогорічного Форуму включала обмін досвідом, історіями та питаннями безпеки у сільських громадах. Оскільки портрет сучасної сільської жінки в Україні складається з дуже багатьох ролей, деякі з яких додала війна росії. Сьогодні сільська жінка керує господарством чи громадою, виховує дітей та дбає про добробут родини, волонтерить для ЗСУ і організовує побут для прийняття нових мешканців громади. Крім цього, їй треба думати як убезпечити та втримати бізнес. До того ж, багатьом жінкам взагалі довелося розпочинати підприємництво з нуля, оскільки окупація їх регіонів просто не залишала вибору. Вони ділилися унікальним досвідом, досвідом незламності: як це ставити теплиці за 1000 км від дому, переганяти 500 км власних корів, відбудовувати приміщення і докуповувати корми після падіння ракети на ферму.

«Голос сільської жінки має звучати на всіх рівнях, а нові програми розвитку України – будуватися з урахуванням задоволення потреб та інтересів сільської жінки. І цей підхід не тільки покращить умови життя та ведення бізнесу сільської жінки, а взагалі сприятиме гармонійному розвитку нашої країни», – зауважила співорганізатрка Форуму та заступниця Голови Бізнес мережі сільських жінок Софія Буртак.

В ході Форуму переглянули стратегію та започаткували основні напрямки роботи:

• мережування сільських жінок в умовах війни для зміцнення їх лідерства і бізнес співпраці;
• забезпечення персональної безпеки жінок, сімей та громади,
• підвищення економічної спроможності та створення грантових і старт-ап можливостей;
• адвокація прав та інтересів на рівні своїх громад та центральних органів влади заради самореалізації малих та середніх підприємців і виробників;
• соціо-психологічна і правова підтримка в умовах збройної агресії росії.

 

До Форуму долучилися психологи, військові, сільськогосподарські дорадники, представниці органів місцевого самоврядування та держслужбовиці, діячки мистецтва та міжнародні експертки. Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації, наголосила, що «Зараз увага світу привернута до Україні та наших жінок. Вони є героїнями сучасності, які показали свою незламність та здатність працювати в надскладних умовах. Це унікальний шанс об'єднатися!»

На Форумі учасниці поділилися реалізованими кейсами за підтримки 5 міжнародних проєктів, що впроваджуються у партнерстві Бізнес мережею сільських жінок по всій Україні. Це проєкти We Prosper (СКС, Сокодеві), CASE (Оксфам), SEE та Rapid Response (Глобальний гуманітарний фонд, ООН Жінки) та «Просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок в рамках децентралізації» (ООН Жінки) за фінансування канадських, європейських та британських донорів. Проєкти спрямовані на формування безпечного економічного середовища, підтримки фермерів, шо постраждали внаслідок військової агресії росії, релокацію бізнесу, підтримку мобілізації жінок у громадах. Мережа формує змогу жінок кооперуватися, проявляти лідерство та тримати продовольчий фронт захисту Батьківщини.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026