Версія для друку
Українські зерновози можуть дістатися до 4 морських портів ЄС

Українські зерновози можуть дістатися до 4 морських портів ЄС

/ Агроновини / Четвер, 22 грудня 2022 14:15

Консалтингова компанія DB Engineering&Consulting визначила кілька маршрутів у Європі, які сумісні з українськими вагонами-хоперами.

Про це пише Rail.insider із посиланням на Railfreight.

За наведеними маршрутами можна дістатися загалом до чотирьох морських портів.

«Консалтингова компанія провела це дослідження на замовлення Укрзалізниці. Зазначається, що українські вагони-хоппери вищі та ширші за європейські. Однак перевантаження на кордоні займає багато часу. Тому питання полягало в тому, до яких портів можна дістатися без перевантаження», — пише видання.

Із 12 вибраних портів чотири порти були визначені такими, до яких можна дістатися українськими хоперами: німецькі Гамбург і Росток, польський Гданськ та румунська Констанца. Загалом прийнято десять маршрутів. У дослідженні розглядався вантажний вагон типу 19-752.

Були також визначені як нездійсненні для таких перевезень чотири країни: Італія, Хорватія, Словенія та Чехія. Це означає, що такі порти як Рієка, Трієст або Генуя, не є варіантом для українських хоперів як кінцевого пункту призначення.

«На наступних кроках необхідно розглянути та вирішити інші питання технічної сумісності з європейськими стандартами, такі як правила безпеки, зниження шуму та сертифікація систем зміни візків (сертифікат ECM)», — прокоментувала німецька консалтингова фірма.

Проте, як пише транспортне видання, не зважаючи на те, що вагони-хопери можуть вмістити значно більші обсяги сільськогосподарських вантажів, ніж контейнери, у останніх також є прихильники.

«Вагони-хопери є одним із основних обмежень місткості та швидкості експорту зерна залізницею. При використанні хоперів перевантаження поїзда займає 24 години. Але платформи з контейнерами скорочують перевантаження до двох-чотирьох годин на поїзд», — цитує видання представника компанії Laude Intermodal Марчіна Вітчака.

Джерело:  bizagro.com.ua/ 

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026